У книзі Юрія Винничука "Місце для дракона" все перевертається з ніг на голову: дракон зовсім не лютий і кровожерливий хижак, що поїдає пишних молодиць, а добрий травоїдний мрійник та романтик. Тішиться метеликам, пише вірші та читає Біблію. Біля його печери замість людських останків милують око доглянуті клумбочки мальв, а своє полум’яне дихання він спрямовує тільки вгору – щоб не нищити природу. А найцікавіше, що дракон, він же Грицько, пише вірші.
З твору ми дізнаемся що одна річ залишається незмінною: у світі й досі діють драконячі закони. Традиції, мислить володар, у князівстві якого миролюбно живе дракон Грицько, зобов’язують будь-що вбити дракона. Тож князівські посланці скликають лицарів із усіх усюд.
У своєму творі Юрій Винничук порушує одвічну проблему добра і зла, вірності та зради, доцільності самопожертви. У сучасному світі кожен намагається протистояти лиху, кривді, жорстокості захищаючи добро, правду, справедливість. Саме такими є дракон Грицько та Пустельник. Але є й ті, що живуть за іншими принципами, які здатні обманути, втертися в довіру, згодом і зрадити.
Объяснение:
Я думаю что в жизни случаются ситуации, когда от человека требуется проявление самообладания, мужества и выдержки. В такое положение попал и мальчик Васютка — главный герой рассказа В. П. Астафьева «Васюткино озеро» .
Отправившись в тайгу за кедровыми орехами для рыбаков, мальчик не сразу понял, что случилась беда — он заблудился. Каждый, кто хоть немного знаком с суровыми законами тайги, знает, какая опасность грозила мальчику. Однако, сильно испугавшись вначале, Васютка сумел взять себя в руки. Хорошим подспорьем оказались и услышанные им ранее рассказы рыбаков о том, как нужно себя вести, оказавшись в подобной ситуации. Самообладание и практические знания о тайге заблудившемуся мальчику целых пять дней продержаться в неприветливом осеннем лесу, добывая себе пропитание охотой. Даже по ночам, когда страх и слезы подбирались совсем близко, Васютка не давал себе пасть духом. И вот, когда последняя краюшка хлеба, взятая из дома, оказалась съеденной, мужество мальчика было сторицей вознаграждено. Он нашел озеро, полное рыбы, — настоящий подарок для рыбаков. Следуя по течению, Васютке удалось выйти к Енисею, а там его подобрали на бот друзья отца.
Озеро, найденное Васюткой, впоследствии назвали его именем. Я считаю, что это достойная награда для мальчика, сумевшего в одиночку преодолеть испытания, из которых не каждый взрослый вышел бы победителем.
Дорант
Объяснение: