ответ: вот
объяснение:
о как несчастны те, чьи радости преступны" - не помню, чья цитата, но она отражает суть вашего вопроса.
во-1х, адюльтер.
он порождает чувство вины героини, и чувство страха у героя бунина.
во-2х, самоубийтво человека чести, офицера, не смирившегося с позором. он покончл с собой. чувство вины обоих теперь обоснованы.
а что не хватило для счастливого финала: неготовность героя иметь отрытые отношения, не скрываясь от общества. отсутствие мужества бороться за сердца, руководствуясь только страстями. и как следствие, воспитание и ее несдержанность, которая это допустило.
в итоге: 1 самоубйца, и 2 разбитые судьбы
Відповідь:
Зазвичай кажуть, що справжня краса виходить зсередини; і, звичайно, це правда, що,
не будучи жодною мірою красивою, людина може вважатися дуже привабливою завдяки своїм внутрішнім якостям та силі своєї особистості. Але особистість, проте, розвивається з поєднання зовнішніх рис і внутрішніх якостей. Навіть якщо хто-небудь говорить, що зовнішність не важлива, існує безліч фактів, які свідчать про протилежне.
Люди, які стверджують, що їм байдужа власна зовнішність або зовнішність інших,
зазвичай є адептами протилежної точки зору. Дуже не багатьом людям зовсім байдужа
їх зовнішність. Очевидним прикладом є ставлення до волосся. Людина може стверджувати, що певна зачіска просто практична, проте його думка завжди враховує й аспект зовнішнього вигляду. Люди з густими і довгими волоссям зазвичай дуже піклуються і про
форму своєї зачіски. Піклуватися про зовнішній вигляд зачіски природно для більшості
людей, але уявіть, що було б, якщо б волосся могло відчувати біль. У такому випадку
потрібна була б анестезія, і візит до перукаря був би настільки ж спірним, як і візит до
косметичного пластичного хірурга.
Іншими ознаками важливості зовнішнього вигляду є те, як ми одягаємося і прикрашаємо себе. Я часто чую, як чоловіки та жінки говорять: «Косметична пластична хірургія
насправді нікому не потрібна, оскільки не має ніякого значення, як ти виглядаєш; люди
повинні задовольнятися своїм природним зовнішнім виглядом». Проте жінки, наприклад, на противагу тому, що вони говорять, носять красивий, дорогий, добре зшитий
одяг, прикрашають себе намистами та сережками і зі смаком роблять макіяж. У подібних
випадках можна привести просте порівняння.
Подумайте, що було б, якби вам довелося завжди носити якийсь неприємний предмет одягу –
якийсь тип сукні або тірольську шапочку з пером. Іншими словами, нехай це буде найнеприємніша
річ, яку ви можете придумати. Уявіть, що б ви відчували, носячи цю річ на собі кожен день протягом усього життя. Абсолютно безумовно, ви були б нещасливі і зробили б усе, щоб приховати
цей елемент одягу.
З цієї точки зору сучасну пластичну хірургію можна розглядати як «кравецьке мистецтво»,
що дає можливість змінити плаття або видалити «тірольську шапочку» хірургічним шляхом.
Приклад невигадливий, однак він просто демонструє, що не треба ігнорувати людей, які
мають проблеми зі своєю зовнішністю, що їх постійно турбують. Замість цього їм слід надати підтримку. Одним із завдань, що стоять перед пластичним хірургом, є роз’яснювальна
робота і доведення до відома пацієнтів того, яких результатів можна очікувати від операції.
Пацієнт не повинен йти на операцію, не прийнявши продуманого рішення, оскільки між
переробкою форми тіла і перекроюванням сукні існує велика різниця. Крім того, слід враховувати такі непередбачувані фактори, як особливості біологічного загоєння.
Пояснення: