У детективній повісті «Чорна рука» Андрія Кокотюхи картковий будинок надійно склеєний, і, на перший погляд, все виглядає непогано. Однак щойно берешся перевірити справжність фокусу, розумієш, що тут, наче у фальшивому шаховому автоматі, хтось сидить. Проявляється це насамперед у заграваннях автора з ймовірним читачем, і можна було б пробачити загравання вдале, доречне, однак герої немов існують десять років тому. Невже хлопці ще ходять у комп’ютерні клуби, враховуючи повсюдність онлайн-стрілялок? Читають комікс-журнали, враховуючи їх вартість у паперовому вигляді і доступність в мережі безкоштовних? Невже вони справді обговорюють з товаришами своїх сміливих предків – козаків або аристократів?
Сюжет твору простий і дає змогу нанизувати на основний каркас події, наче пригоди у романі-подорожі, де герої нескінченно довго прямують до кінцевої мети. І та мета, нарешті, вже не така й важлива та цікава, як небезпека, що чатує на персонажів по дорозі. Небезпека у даному випадку – підступна Чорна Рука, шантажист, який звідкись чимало знає про учнів Першої зразкової гімназії і за свої знання вимагає викуп. Головний герой Юрко Туряниця вирішує віддати гроші Чорній Руці, і це стає спусковим гачком для зав’язки класичного підліткового детективу – із вбивством у закинутому будинку, тендітною дівчиною, яка страждає від суворої бонни, детективом на пенсії, бульдогом, що замінює Юркові Ватсона та безліччю інших жанрових топосів і штампів.
Журдену захотілося стати аристократом, уподібнитися знатним панам. Коли прийшов учитель філософії, Журден зрадів — кому як не філософові надоумити тих, що б'ються. Той охоче узявся за діло примирення: згадав Сенеку, застеріг супротивників від гніву, що принижує людську гідність, порадив зайнятися філософією, цією найпершою з наук… Отут він переборщив. Його стали бити разом усі три вчителі.
Побитий, але все-таки без каліцтв, учитель філософії зрештою зміг приступити до уроку. Оскільки Журден відмовився займатися як логікою — слова там вже надто хитромудрі, — так і етикою — до чого йому наука зменшувати пристрасті, якщо однаково, коли вже розійдеться, ніщо його не зупинить, — учений чоловік став відкривати йому таємниці правопису.
Практикуючись у вимові голосних звуків, Журден радів, як дитина, але коли перші захоплення минули, він розкрив учителеві філософії великий секрет: він, Журден, закоханий у якусь великосвітську даму, і йому потрібно написати цій дамі записочку. Для філософа це була дрібниця, однак Журден попросив його обійтися прози й віршів. Чи знав поважний буржуа, що тут його очікувало одне з найбільш приголомшливих у житті відкриттів — виявляється, коли він кричав служниці: «Ніколь, подай туфлі й нічний ковпак», з вуст його, подумати тільки, виходила найчистіша проза!
Утім, і в області словесності Журден був усе-таки таки не ликом шитий — хоч як силувався вчитель філософії, йому не вдалося поліпшити складений Журденом текст: «Прекрасна маркізо! Ваші прекрасні очі обіцяють мені смерть од любові».
Андрій Кокотюха «Чорна рука»
У детективній повісті «Чорна рука» Андрія Кокотюхи картковий будинок надійно склеєний, і, на перший погляд, все виглядає непогано. Однак щойно берешся перевірити справжність фокусу, розумієш, що тут, наче у фальшивому шаховому автоматі, хтось сидить. Проявляється це насамперед у заграваннях автора з ймовірним читачем, і можна було б пробачити загравання вдале, доречне, однак герої немов існують десять років тому. Невже хлопці ще ходять у комп’ютерні клуби, враховуючи повсюдність онлайн-стрілялок? Читають комікс-журнали, враховуючи їх вартість у паперовому вигляді і доступність в мережі безкоштовних? Невже вони справді обговорюють з товаришами своїх сміливих предків – козаків або аристократів?
Сюжет твору простий і дає змогу нанизувати на основний каркас події, наче пригоди у романі-подорожі, де герої нескінченно довго прямують до кінцевої мети. І та мета, нарешті, вже не така й важлива та цікава, як небезпека, що чатує на персонажів по дорозі. Небезпека у даному випадку – підступна Чорна Рука, шантажист, який звідкись чимало знає про учнів Першої зразкової гімназії і за свої знання вимагає викуп. Головний герой Юрко Туряниця вирішує віддати гроші Чорній Руці, і це стає спусковим гачком для зав’язки класичного підліткового детективу – із вбивством у закинутому будинку, тендітною дівчиною, яка страждає від суворої бонни, детективом на пенсії, бульдогом, що замінює Юркові Ватсона та безліччю інших жанрових топосів і штампів.