М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
DanilBeast
DanilBeast
14.06.2022 22:04 •  Литература

Тема и основная мысль стихотворения "Пророчество" Бродский​

👇
Ответ:
hiopjkokop
hiopjkokop
14.06.2022

ответ:Вот анализ

Объяснение:

Анализ стихотворения Бродского «Пророчество»

При слове «пророчество» обычно представляется что-то грозное или трагическое. Этому нас учили сказки, где злые ведьмы предрекают вечный сон невинным принцессам. Многие помнят стихи, предвосхитившие падение целых империй (есть такие, например, у М. Ю. Лермонтова). Но не всегда предсказания сулят что-то страшное. Произведение И. А. Бродского «Пророчество» (1965) как раз наполнено теплотой и обещает странное счастье своим героям.

Перед стихотворением есть загадочные буквы «М. Б.». Эта пометка указывает на посвящение Марианне Басмановой, возлюбленной Иосифа Александровича. С этой женщиной у поэта были сложные отношения, характеры влюблённых были настолько разными, что между ними постоянно вспыхивали ссоры. Возможно поэтому «Пророчество» не выглядит как твёрдое намерение, а скорее как робкая надежда на спокойное будущее.

Если попробовать охарактеризовать это стихотворение в двух словах, то первыми в голову приходят «мечта» и «дом». Сюжет произведения представляет собой сентиментальное размышление о возможном грядущем. Поэт использует глаголы будущего времени, рисуя свой идеальный мир: «будем жить», «будем воевать», «будем слушать», «будет смотреть». Автор вроде бы утверждает, однако в тексте чувствуется нотка сомнения, подкреплённая союзом «если».

Поэт изображает идиллию для двоих. Собеседницу он называет просто «ты». Её описание тоже наводит на мысль о том, что мечты неосуществимы. Героиня предстаёт как волшебное видение, а не как реальная женщина, с которой автор разделит жизнь: «Я буду стар, а ты – ты молода».

Интересен мир, который изображает поэт. Для него автор выбирает противоречивые образы. Он представляет, как соорудит на берегу океана «высоченную дамбу», которая будет отделять жилище не от беспощадных волн, а от суши. Когда поэт говорит о Голландии, то планирует устроить в этой богатой стране огород, выращивать самые заурядные огурцы и закусывать ими экзотических осьминогов и устриц.

При чтении создаётся ощущение всеохватности мира и одновременно его замкнутости. Словно поэт считает домом целую планету. Но в тот же момент отгораживается от всей Земли какими-то преградами, ограничивает своё жилище линиями и заборами: «Мы будем жить с тобой … в небольшом кругу, сооружённом самодельной лампой».

Композиция в этом стихотворении имеет особый смысл. Каждая строфа представляет собой восьмистишие. Первые четыре описываются схемой abab ccdd, но пятое имеет обратный порядок – сначала идут парно рифмующиеся строки, а затем четыре строки с перекрёстной рифмой. Таким образом, стихотворение как бы образует рамку. В последней строфе поэт словно возвращается из фантазий к реальности, говоря о том, что если не ему самому, то его ребёнку необходимо будет «перебраться через дамбу», то есть вернуться в мир людей.

надеюсь

4,7(49 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
Alinasia
Alinasia
14.06.2022
Великий син українського народу, геніальний поет і самобутній художник, мислитель і революціонер-демократ Тарас Григорович Шевченко займає найпочесніше місце в світовій літературі і образотворчому мистецтві XIX століття. Серед великих діячів, чиї серця, талант, помисли спрямовані на служіння народові, чия душа сповнена високої любові де Вітчизни, Шевченко по праву займає одну з найвищих ступенів, він справедливо вважається  одним з найбільших патріотів усіх часів і народів. Мало хто в історії світової культури з таким вогнем душі захищав свободу і незалежність батьківщини, честь і гідність народу. Великий Кобзар відіграв величезну роль у розвиткові національної і соціальної самосвідомості українського народу. Боротьба проти будь-якого гніту, в тому числі й національного, була в концесії Шевченка боротьбою за те, щоб розчистити шляхи для вільного розвитку як українського нарощу, так і інших гноблених народів. І все це він робив не балачками, ні роз-мовами, а великою, геніальною силою своїх поетичних творів. Патріотичні ідеї Шевченка зросли на життєдайному грунті багатовікової боротьби українського народу за свою незалежність, проти соціального і національного гніту. Героїчне минуле України привертає увагу молодого Поета не саме по собі, а як дійовий побудник сучасного становища народу, як засіб для піднесення патріотичного почуття:

Україно, Україно!

Серце моє, ненько!

Як згадаю твою долю,

Заплаче серденько! /"Тарасова ніч"/.

Поет розуміє, що немає і не може бути вільної, щасливої і радісної вітчизни, поки "...скрізь на славній Україні Людей у ярма запрягли Пани лукаві... /"І виріс я на чужині"/. Шевченкові герої - це люди кровно зв'язані з батьківщиною. Це подвижники, для яких немає вищого почуття, ніж гаряча любов до стражденної матері-вітчизни. Такими патріотами були вожді народних повстань - Наливайко, Тарас Трясило, Богдан Xмельницький, Богун, Залізняк, Гонта.

До Шевченка ніхто ще так не говорив з народом. Українська література не знала ще такого зльоту поетичного натхнення такого пафосу в утвердженні патріотичних ідей:

А ти, моя Україно,

Безталанна вдово,

Я до тебе літатиму!

З хмари на розмову.

На розмову тихосумну,

На раду з тобою:

Опівночі падатиму

Рясною росою. /"Сон"/

Любов Шевченка до природи, милування красою рідної землі становлять характерну рису його патріотизму. "Нема на світі України, немає другого Дніпра!.." - з захопленням проголошує поет. В художніх творах Шевченка образи рідного пейзажу, кар-тини природи є неперевершеними зразками живопису слова. Пригадаймо чудову картину ранку в творі "Сон":

...світає, Край неба палає;

Соловейко в темнім гаї

Сонце зустрічає.

Тихесонько вітер віє,

Степи, лани мріють,

Між ярами над ставами

Верби зеленіють.

 

Характеризуючи найважливіші етапи формування поезії Великого Кобзаря, не можна обійти такий його видатний твір, як "І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм я Ук-раїні і не в Україні моє дружне посланіє":

Обніміте ж, брати мої,

Найменшого брата, -

Нехай мати усміхнеться,

Заплакана мати.

Влагословить дітей своїх

Твердими руками

І діточок поцілує

Вольними устами.

Патріотичні ідеї Шевченка мали величезний вплив на формування і розвиток передової української літератури. Його творчість була високим повчальним прикладом для кращих діячів української культури. Марко Вовчок і Панас Мирний, Старицький і Карпенко-Карий, Микола Лисенко і Васильківський, Грабовський і Франко, Леся Українка і Коцюбинський, Стефаник і Васильченко формувалися і утверджувалися як діячі української культури, зігріті полум'ям патріотичних ідей Шевченка.

Леся Українка у вірші "На роковини" /І92І р./ писала:

Він перший за свою любов

Тяжкі дістав кайдани,

Але до скону їй служив

без ради, без омани.

Усе знесла й перемогла

Його любові сила.

Того великого вогню

і смерть не погасила. З усіх кінців світу все могутніше линуть голоси, що говорять про світове визнання Шевченка. Його спадщина стала добутком всього культурного людства.

Наведений вище матеріал можна використати, готуючи Шевченківські тематичні вечори:

"Вічно живий в пам'яті народам",

"Геній України, патріот"

"Вінок Тарасу",

"Вічна слава великому Кобзареві",

"Невмируча слава" та ін.

Готуючи сценарний матеріал вечорів, можна використати музичні твори на вірші Шевченка.

Наводимо також висловлювання про великого поета видатних громадських діячів, діячів культури.

"...Шевченко був поетом глибоко і виключно національним. Він обрав для себе окрему область, відтворенню якої присвятив все своє життя. Завданням саме його поезії було зображення народного життя рідної йому України". /М.О.Некрасов/.

"Він був селянський син і став князем в царстві духу. Він був кріпак і став великою силою в громаді людських культур. Він був простак і відкрив професорам і вченим новіші і свободніші степені. Він терпів десять літ від російської воєнщини, а зробив більше для свободи Росії, ніж десять побідних армій.
4,5(47 оценок)
Ответ:
dedrina
dedrina
14.06.2022

    тарас шевченко завжди з особливою любов’ю ставився до своєї неньки-україни. саме це особливе ставлення до батьківщини відбилось на творчості видатного письменника. великий кобзар цікавиться не лише майбутнім україни, а й минулим. він знає, що минуле у його батьківщини було величне. а якщо створити поезії про минулі успіхи українців, то це , на думку письменника, збудити патріотичні почуття і у його співвітчизників. в творах «іван підкова», «», «гамалія» автор оспівує силу духу нашого народу, його мужність та здатність до боротьби. цими творами автор проголошує думку про те, що не варто забувати своє героїчне минуле. 

    як боліло серце письменника за долю україни, за її майбутнє, про що говорять рядки «україно, україно! серце моє, ненько! як твою долю, заплаче серденько! ». свої патріотичні ідеї шевченко відтворював у творах «і мертвим, а живим», «сон», «тарасова ніч» та багатьох інших. трепетні почуття мав кобзар до батьківщини. чого варті лише його слова: «нема на світі україни, немає другого дніпра! ». тарас шевченко – справжній патріот, який захоплюється своєю країною, співчуває їй, виборює для неї право на ліпше життя, поневіряється разом з нею.

4,8(85 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Литература
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ