Охота в России в XIX столетии, особенно в его первой половине, имела какой-то особенный колорит. Стойкое увлечение русского человека удалью охотничьих пристрастий было таково, что в этой отчаянной гоньбе за зверем, ревностно и лихо, прочесывая перелески, рощи, леса и увалы дальних отъезжих полей, верхоконная братия была единым, прекрасно организованным сообществом.
Ускользали в небытие все классовые условности, и на первый план вырывалось необычайное мастерство. Неважно, от кого оно исходило егерей ли, доезжачих или дирижеров охоты.
Да и сам владелец усадьбы изобретательный организатор самых разнообразных охот, будь то езда в брызги, езда по чернотропу либо по белой тропе уходил на второй план. Растворялся в общей ватаге творящих единое дело.
Таким был и дед И. С. Тургенева, обожавший мастерство своего главного ловчего, прощавший ему всякие причуды и пристрастия.
«...А то, в бытность мою в Москве, затеял садку такую, какой на Руси не бывало: всех как есть охотников со всего царства к себе в гости пригласил и день назначил, и три месяца сроку дал. Вот и собрались. Навезли собак, егерей ну, войско наехало, как есть войско! Сперва попировали как следует, а там и отправились за заставу. Народу сбежалась тьма-тьмущая!..». [2]
охота ловля снаряжение зверь
Объяснение:
Місіс Гіггінс, аби перевести увагу, починає говорити про погоду з припущенням, що може задощити. Гості починають говорити про погоду. Фредді регоче від завчених фраз Елізи, проте інші присутні не сприймають це за жарт і підтримують розмову з дівчиною-квіткаркою.
З до Генрі Гіггінса Елайза Дулітл навчилася правильно говорити, гарно одягатися, поводитися у вишуканому товаристві згідно з етикетом того часу.З до Генрі Гіггінса Елайза Дулітл навчилася правильно говорити, гарно одягатися, поводитися у вишуканому товаристві згідно з етикетом того часу.Професор Хіггінс разом зі своїм другом полковником Пікерінгом береться навчити Елізу англійської мови і правильних манер. Еліза — напрочуд добра та здібна учениця, вродлива жінка з витонченими манерами. У четвертій дії перед нами постає зовсім інша Еліза. Це впевнена у собі жінка, яка так просто не стане віддавати своє щастя. Вона вже зрозуміла, що не є хазяйкою у будинку Хіггінса. Він навчив її правильній літературній вимові. Завдяки наполегливій праці і своїй красі вона підкорила світ, але цей дивак-науковець ніби й не помічав чарів.
Объяснение: