Для кожного з нас краса природи перш за все пов’язана з пейзажами рідного краю. Залишаються в пам’яті, серці, душі червоні кетяги калини і трепетні тополі. Незабутня Леся Українка писала замріяно й задушевно про красу рідної землі:
Скується краєвидів плетениця,
Розтопленим сріблом блищать річки, –
То ж матінка природа-чарівниця
Розмотує свої стобарвнії нитки.
Кожен біологічний вид – неповторне дітище природи з притаманними лише йому біологічними властивостями. Струнка білокора береза не може замінити величний бук у букових лісах. Спеціальні лікувальні властивості, наприклад, звіробою чи конвалії не може замінити жоден інший вид.
Кожен десятий вид рослин на нашій планеті потребує охорони.
А яке задоволення ми маємо від прогулянки в лісі! Хіба можна не любити зелених дібров, укритих килимом духмяних лісових квітів, своєрідну красу соснового бору з його м’яким оксамитовим мохом і терпким запахом хвої! Незабутнє враження залишають походи по гриби, ягоди.
Могутній, сильний ліс тільки на перший погляд, а насправді слабкий і беззахисний від багатьох крихітних живих істот, що бігають, літають, повзають у ньому.
Виховання поваги до життя, любові до природи починається змалечку. Знайомство з живим світом необхідно починати з тих тварин, які живуть поруч: лелеки на даху, синиці, що прилітають до годівниць і, звичайно, домашні коти і собаки. Будучи частиною живої природи, вони вимагають до себе уваги.
І коли дитина вперше осягає премудрість і корисну силу природи, ще не усвідомлюючи цього, а просто милуючись, кохаючи природу, треба вчити її берегти рідну землю і все, що на ній живе, росте, існує.
Легко ли быть молодым? Вопрос неоднозначный. Кто-то скажет, что молодому легко. Перед ним открыты все пути. Он легко идет своей дорогой, не задумываясь о том, что будет завтра. С этим утверждением можно согласиться. Но существует множество «но» , которые говорят об обратном.
Действительно, перед нами, молодыми открыты все дороги. Мы вольны выбрать любую, пойти своим, еще неизведанным, путем. Нас не страшат ошибки. Мы просто не задумываемся пока об их последствиях. Ведь у нас все впереди, и мы успеем исправить ошибки, сделать сотни добрых дел.
Но как трудно все же выбрать тот путь, который приведет тебя к успеху. А добиться успеха хочет каждый. Любому из нас хочется быть успешным, иметь хорошую работу, приносящую удовлетворение. Каждому хочется иметь крепкую любящую семью, так сказать, крепкий тыл. Но как не ошибиться, как узнать, что вот этот путь будет правильным? И не окажется ли слишком поздним прозрение, что шел не туда и не с тем?
Значит, нужно твердо знать, чего ты хочешь в этой жизни добиться. Важно поставить перед собой цель и идти к ней. Главное – не перестать быть человеком на пути достижения цели. А это, согласитесь, не так-то легко. Почему-то мне на память пришли Сотников и Рыбак из повести В. Быкова «Сотников» . Один из них, сильный физически, оказался слабым духом. Рыбак, не задумываясь, пошел на сделку с собственной совестью, лишь бы свою жизнь. Сотников же, который кажется читателю хлюпиком, оказался человеком с несгибаемой силой духа.
Вот это в жизни и главное – воспитать в себе силу духа, чтобы не в трудную минуту, не сломаться перед неудачами и трудностями. Поэтому не может быть однозначного ответа на поставленный вопрос: легко ли быть молодым. Молодым быть легко и трудно одновременно.
Легко ли быть молодым? Вопрос неоднозначный. Кто-то скажет, что молодому легко. Перед ним открыты все пути. Он легко идет своей дорогой, не задумываясь о том, что будет завтра. С этим утверждением можно согласиться. Но существует множество «но» , которые говорят об обратном.
Действительно, перед нами, молодыми открыты все дороги. Мы вольны выбрать любую, пойти своим, еще неизведанным, путем. Нас не страшат ошибки. Мы просто не задумываемся пока об их последствиях. Ведь у нас все впереди, и мы успеем исправить ошибки, сделать сотни добрых дел.
Но как трудно все же выбрать тот путь, который приведет тебя к успеху. А добиться успеха хочет каждый. Любому из нас хочется быть успешным, иметь хорошую работу, приносящую удовлетворение. Каждому хочется иметь крепкую любящую семью, так сказать, крепкий тыл. Но как не ошибиться, как узнать, что вот этот путь будет правильным? И не окажется ли слишком поздним прозрение, что шел не туда и не с тем?
Значит, нужно твердо знать, чего ты хочешь в этой жизни добиться. Важно поставить перед собой цель и идти к ней. Главное – не перестать быть человеком на пути достижения цели. А это, согласитесь, не так-то легко. Почему-то мне на память пришли Сотников и Рыбак из повести В. Быкова «Сотников» . Один из них, сильный физически, оказался слабым духом. Рыбак, не задумываясь, пошел на сделку с собственной совестью, лишь бы свою жизнь. Сотников же, который кажется читателю хлюпиком, оказался человеком с несгибаемой силой духа.
Вот это в жизни и главное – воспитать в себе силу духа, чтобы не в трудную минуту, не сломаться перед неудачами и трудностями. Поэтому не может быть однозначного ответа на поставленный вопрос: легко ли быть молодым. Молодым быть легко и трудно одновременно.
Для кожного з нас краса природи перш за все пов’язана з пейзажами рідного краю. Залишаються в пам’яті, серці, душі червоні кетяги калини і трепетні тополі. Незабутня Леся Українка писала замріяно й задушевно про красу рідної землі:
Скується краєвидів плетениця,
Розтопленим сріблом блищать річки, –
То ж матінка природа-чарівниця
Розмотує свої стобарвнії нитки.
Кожен біологічний вид – неповторне дітище природи з притаманними лише йому біологічними властивостями. Струнка білокора береза не може замінити величний бук у букових лісах. Спеціальні лікувальні властивості, наприклад, звіробою чи конвалії не може замінити жоден інший вид.
Кожен десятий вид рослин на нашій планеті потребує охорони.
А яке задоволення ми маємо від прогулянки в лісі! Хіба можна не любити зелених дібров, укритих килимом духмяних лісових квітів, своєрідну красу соснового бору з його м’яким оксамитовим мохом і терпким запахом хвої! Незабутнє враження залишають походи по гриби, ягоди.
Могутній, сильний ліс тільки на перший погляд, а насправді слабкий і беззахисний від багатьох крихітних живих істот, що бігають, літають, повзають у ньому.
Виховання поваги до життя, любові до природи починається змалечку. Знайомство з живим світом необхідно починати з тих тварин, які живуть поруч: лелеки на даху, синиці, що прилітають до годівниць і, звичайно, домашні коти і собаки. Будучи частиною живої природи, вони вимагають до себе уваги.
І коли дитина вперше осягає премудрість і корисну силу природи, ще не усвідомлюючи цього, а просто милуючись, кохаючи природу, треба вчити її берегти рідну землю і все, що на ній живе, росте, існує.