М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
oksanapolio
oksanapolio
23.06.2020 19:12 •  Литература

Яким був Вадим?(русалонька із 7-в)​

👇
Открыть все ответы
Ответ:
slava31012
slava31012
23.06.2020

Відповідь:

Как поэт передает восторг от наступления весны? Обратите внимание на различные детали описания весенней природы, на художественные средства, с которых создается образ весны. ( )

1. Обилие восклицательных предложений: Весна, весна! как воздух чист!  Как ясен небосклон! Шумят ручьи! блестят ручьи! и т.д.

2. Прямое называние воздействия весны: Слепит мне очи; С ручьем она (душа) ручей  И с птичкой птичка! с ним журчит, Летает в небе с ней! ...радует ее  И солнце, и весна!

3. Использование торжественной лексики в изображении природы: На торжествующем хребте; Заздравный гимн весне;

4. Создание образа возрождения и мощи природы: Взревев, река несет; И шумен и душист; И в яркой вышине  Незримый жавронок поет; На крыльях ветерка,  Ласкаясь к солнечным лучам,  Летают облака!

Что поэт говорит о влиянии весны на человека? ( )

Герой Баратынского оказывается бессильным перед напором весны. Он сам не может объяснить того, что с ним происходит, он застигнут врасплох: Что с нею, что с моей душой? Зачем так радует ее  И солнце, и весна!

Душа человека под влиянием весеннего буйства природы тоже начинает возрождаться:

С ручьем она ручей

И с птичкой птичка! с ним журчит,

Летает в небе с ней!

В конце концов герой прекращает пытаться понять, "Ликует ли, как дочь стихий,  На пире их она." Он бросает удалое и легкомысленное: "Что нужды!" - и наслаждается.

Пояснення:

4,6(3 оценок)
Ответ:
Jordanik4456
Jordanik4456
23.06.2020

Для пересічного українця історія ця стала відомою з 19 березня 1997 року, коли у друкованому органі Всесоюзної центральної ради профспілок газеті «Труд» з’явилася публікація харківського кореспондента Олександра Чепалова «Махмуд Есамбаєв: Не гоже забувати своїх Богів», де йшлося про долю українського хлопця з-під Полтави, льотчика, героя Радянського Союзу, який став у Канаді вождем племені ірокезів. Рівно через 30 років після канадської виставки ЕКСПО-67 видатний танцівник, член радянської делегації, розповів її авторові публікації.

Чому ж Есамбаєв з 1967 року мовчав про цю неймовірну історію? Відповідь на це питання можна знайти в «Труді», у зізнанні самого вождя, які відтворив танцівник:

«– Я б пішки пішов через океан на батьківщину. Та не можна було».

Очевидно, вже ніхто не довідається, про що тоді у вігвамі говорив віч-на-віч з вождем визначний артист: вхід охороняли індіанські воїни, і навіть чекістів, котрі супроводжували радянську делегацію, туди не пустили. «Мовчанку» Есамбаєв витримав 30 років. Чому ж її порушив? Можливо, вважав, що минув значний час. А мо’, до відвертості спонукало гарне товариство та чарка, бо ця розмова з Есамбаєвим відбувалася в ресторані. Журналіст навіть записав її на магнітофон. Це вже згодом танцівник чомусь став відмовлятися від своїх слів, а знічений і навіть обурений журналіст божився Ользі Василівні Рубан, небозі Івана Івановича Даценка, що ані слова «відсебеньок» до цієї історії не доточив, і на підтвердження був готовий надати магнітофонні записи тої розмови.

Объяснение:

4,5(94 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Литература
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ