М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
ert12375
ert12375
09.10.2021 17:47 •  Литература

обргрунтуйте чому у творі експромт фантазія О. Кобилянська відсутня класична послідовність розвитку сюжетної лінії

👇
Ответ:
Anutka15Love
Anutka15Love
09.10.2021

Мине всього шістдесят років, і О. Кобилянська не лише наважиться порушити тему жіночої чуттєвості, а й відстоюватиме право жінки на рівноправність обох статей у найінтимнішій царині. Письменниця вразила читача своєю сміливістю й відвертістю, її героїні не соромляться визнати, що для них «багато значила фізична сила і тілесна красота», чим шокують тогочасного обивателя.

О. Кобилянська відкриває читачам і найпотаємніші сторони свого жіночого Я, заповітні мрії, потяги та жадання. Першу таку автобіографічну відверту спробу вона зробила в новелі «Impromtu phantasie», що в перекладі означає «експромт-фантазія». Сама назва твору вказує на спонтанність виникнення творчого задуму й вільний виклад думок. Про таку манеру письма в ранній період свідчать і рядки з автобіографії: «...застановлюватися над словом я не мала терпцю, бо все, що напливало на думку... незрозуміле, молоде до розсміху, рвалось якнайскоріше стати на папері, щоб не запізнитись».

О. Кобилянська зображує два відтинки життя оповідачки твору. Перший — десятирічною дівчинкою, другий — дорослою жінкою. У першій частині новели авторка зображує кілька епізодів, на прикладі яких розкриває характер героїні. У ній поєднуються меланхолійність, чуттєвість, задумливість, з одного боку, і сміливість, нестримність, вольовий і сильний характер — з іншого. Але при всій парадоксальності вона гармонійна й життєлюбна, почуття переповнюють її, хоч дівчина не завжди їх усвідомлює.

Зображуючи героїню дорослою, О. Кобилянська приділяє увагу двом аспектам — стосункам із чоловіками та її ставленню до життя. І хоч в особистому плані героїня відчуває себе нещасливою від нерозділеного кохання, це не перешкоджає їй насолоджуватися життям, яке вона сприймає як велике диво: «Я відчуваю, як життя лежить переді мною не як щось сумне, безвідрадне, важке до перенесення, але як би один пишний, святочний день, гаряче пульсуючий, приваблюючий, широкий, пориваючий образ або немов яка соната». Героїня порівнює його з музичним твором, натякаючи на глибині й потаємності своїх емоцій, які не можна виразити словами вповні так само, як не можна однозначно витлумачити й осягнути глибину образів музичного твору. Цю думку О. Кобилянська повторює і в листі до українського культурного та громадського діяча Олександра Колесси від 15 вересня 1895 р., підкреслюючи, що її життя — то «нескінченний монотонний ноктюрн».

Отже, темою новели є зображення тонкої' пристрасної натури жінки, її життєлюбності та глибокого духовного світу, сповненого почуттів.

Ідея — утвердження думки про усвідомлення жінкою свого місця у світі та її права бути щасливою в усій повноті.

Сюжет і композиція твору

Назва «Impromtu phantasie» є алюзією на відомий ноктюрн «Impromtu» Ф. Шопена, улюбленого композитора О. Кобилянської.

Щоб зрозуміти особливості композиції новели, коротко зупинимось на визначенні музичного терміна «ноктюрн». В епоху романтизму ним називали невелику п’єсу ліричного, мрійливого характеру. Шопенівські ноктюрни мали або тричастинну будову зі зміною темпу виконання (повільно — швидко — повільно), або форму рондо. У рондо головна тема кількаразово чергується з відмінними один від одного епізодами за схемою: A — B — A — C — A — ... — A.

Дещо подібною за будовою є новела «Impromtu phantasie».

О. Кобилянська відкидає традиційні принципи сюжетотворення й монтує сюжет з окремих епізодів за принципом контрасту. Об’єднує їх образ оповідачки, який зливається з образом героїні, спорідненої з власним ліричним «Я» авторки. Оскільки подієвий ланцюг у новелі ослаблений, основну увагу у творі приділено не зображенню картин зовнішнього світу, а глибинному розкриттю внутрішнього світу героїні.

За аналогією до контрастів переживань у музичному ноктюрні в новелі чергуються два відмінні настрої героїні: мрійливість, пасивність, нерішучість — з одного боку, та активність, жвавість, навіть непередбачуваність — з іншого. Своєрідним мотто твору є мрійливий, часом сумний настрій героїні, яка «ніжна, вразлива, немов мімоза, з сумовитими очима...». Вона любить ігати за хмарами, які кличуть її ввись, до гармонії й досконалості. Ось героїня замріяно споглядає природу, а тут уже кидає виклик природним силам і вирушає посеред бурі купувати наперсток, не боїться упіймати за уздечку норовливого жеребця, що було не до снаги навіть хлопцям.

Найдетальніше в новелі описано епізод у кімнаті, коли майстер налагоджує фортепіано. Авторка через сприйняття героїнею музики Шопена передає зародження першого почуття кохання, якого вона й сама ще не усвідомлювала. Музика передавала набагато більше, ніж дівчина зрозуміла сама в собі.

За аналогією до музичного твору О. Кобилянська застосовує прийом контрасту не лише для зображення характеру героїні, а й для протиставлення розриву між її великим духовним потенціалом у дитинстві та нереалізованістю в дорослому житті, що відповідало приписам неоромантизму.

4,7(69 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
SANMAN26
SANMAN26
09.10.2021

ответ:  Его добрый конь да богатырский С горы на гору стал перескакивать, С холмы на холмы стал перамахивать, Мелки реченьки, озерка промеж ног пускал. Наливал он чару зелена вина,  

Да не малу он стопу - да полтора ведра.

2  Эпитеты  :добрый молодец  добрый конь чисто поле, силушка великая.

3. Параллелизмы : "Ехал мимо эту Грязь, да мимо  Черную. Мимо славную реченьку Смородину, мимо славную березу ту покляпую, мимо славный ехал Леванидов крест." " Заколодела дорожка, замуравела"

4  С уменьшительно-ласкательными суффиксами : дороженька, реченька, травушка,плеточка, тетивочка, ручушки, стремечко.

5 Сравнения : засвистал по-соловьему, закричал да по-звериному.

4,4(47 оценок)
Ответ:
dasha5010
dasha5010
09.10.2021

Листья.

История создания – произведение было написано в 1830 г., когда поэт пребывал на службе в Германии. Впервые «Листья» опубликовали в 1879 г. в журнале «Русский архив».

Тема стихотворения – размышления листьев о своей «жизни»; противопоставление холодного спокойствия мятежной натуре.

Композиция – Стихотворение написано в форме монолога листьев. В нем по смыслу можно выделить несколько частей: размышления листьев о хвое, сравнение «тощей зелени» со своей красотой и решение улететь за ветром. Произведение состоит из четырех октав.

Жанр – элегия.

Стихотворный размер – двустопный амфибрахий, рифмовка перекрестная АВАВ.

Метафоры – «сосны и ели… в снега и метели закутавшись, спят», «мы ж, легкое племя», «краткое время на сучьях гостим», «зефиры ушли».

Эпитеты – «тощая зелень», «красное лето», «докучные ветви», «буйные ветры».

Сравнения – «зелень, как иглы ежа"

4,7(86 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Литература
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ