Образ Євгенія Онєгіна дуже суперечливий. Негативні риси його характеру — індивідуалізм, егоїзм, холодність, практична бездіяльність — поєднуються в нім з позитивними, такими, як "душі пряме благородство». У нім ми бачимо і ознаки прогресивності і обізнаності. Образ Євгенія Онєгіна типовий для описуваної в романі епохи, але в той же час він виділяється з середовища, до якого належить. Передусім його відрізняє "різкий, охолоджений розум», схильність до "уїдливої суперечки» і "жарту з жовчю навпіл». Він далекий від світського і провінційного дворянства, яке він перевершує своїм розумом, але його не можна віднести і до прогресивної молоді, оскільки у нього немає ідеалу в житті, до якого можна було б прагнути.Таким чином, Євгеній Онєгін стає "зайвою людиною». Належачи до світла, він зневажає його. Онєгін не знаходить свого істинного призначення і місця в житті, він обтяжується своєю самотністю. Говорячи словами Герцена, "Онєгін… зайва людина в тому середовищі, де він знаходиться, не маючи потрібної сили характеру, щоб вирватися з неї».
Стихотворение П.Васильева «Родительница степь» является оригинальным переводом вступления в поэму «Степь» И. Джансугурова.
В стихотворении автор прославляет родную казахскую степь, это тема стихотворения. Идея - воспеть родную сердцу поэта степь.
Изобразительно-выразительные средства придают стихотворению образность, они дают возможность не только понять, но и почувствовать то, что описано или сказано словами.
Риторические обращения: Родительница степь, о степь.
Метафоры: Склонившись к изголовью / Всех трав твоих; Окрашенную сердца жаркой кровью, /Степную песнь; вкладывай, о степь, в сыновью руку / Кривое ястребиное перо.
Сравнения: звук сравнивается с серебром.
Эпитет: жаркой кровью.
тупая ты вапшеочрвоововрвррчрч