Відповідь:
Ахілл – як його описує сам Гомер: прудконогий Ахілл; Ахілл богосвітлий; богоподібний Ахілл. Риси характеру Ахілла: Японський бінокль + ніж мужність; сила; справедливість; егоїзм; почуття власної гідності; почуття героїчної честі; благородство; жорстокість. Гектор – за описом Гомера – коней баских упокірник; божистий ; шоломосяйний; осяйливий. Риси характеру Гектора: мужність; людяність; жертовність; благородство; сумлінність; стриманість; ніжність; вірність. Ахілл і Гектор порівняльна характеристика Ахілл і Гектор справжні воїни Герої вічної поеми Гомера «Іліада» Ахілл і Гектор — найхоробріші воїни ахейського та троянського військ. Вони змагалися у вправності та силі, обидва загинули під час Троянської війни. Так хто ж із них най-гідніший? Ахілл, або Ахіллес,— син царя мірмідонян у Фессалії Пелея та морської богині Фетіди. Прагнучи загартувати сина, Фетіда купала його у водах Стіксу, тому Ахілл мав єдине вразливе місце — п’яту, за яку тримала його мати. Ахіллові була провозвіщена смерть під час Троянської війни. Мати, щоб уникнути цієї долі, переодягла сина у дівоче вбрання й віддала до двору царя Лікомеда, де він і виховувався. Одіссей, бажаючи залучити до ахейського війська майбутнього воїна, під виглядом купця запропонував дочкам Лікомеда жіночі прикраси і зброю. Дівчата кинулися до прикрас, Ахілл же обрав зброю. Так Одіссей знайшов майбутнього воїна і намовив його вирушати під Трою. Вирушаючи на Троянську війну, Ахілл знав, що загине,— так казала йому мати — але, вибираючи між коротким, але уславленим життям та довгим, але бездіяльним, герой обрав коротке. Гектор — старший син царя Трої Пріама й цариці Гекуби, чоловік Андромахи. Він віддасть своє життя за нерозважливе кохання свого молодшого брата Паріса до Єлени Прекрасної. Гектор і Ахілл — справжні воїни. На їх рахунку чимало подвигів і перемог під час Троянської війни. Але подолати одне одного їм не просто: обидва сильні, фізично загартовані, витривалі. І навіть у вирішальному поєдинку, якби не до Афіни, хто знає, чи був би переможений Гектор. Гомер підбирає порівняння до поведінки воїнів, підкреслюючи, що вони — гідні супротивники: порівнює Ахілла з соколом, що полює на горлицю дику, з псом, який жене молодого оленя, але й Гектор, на його думку, дуже схожий на високолетного орла, який хоче вхопити ягня або зайця. Дужі, сміливі, мужні — хіба можуть бути воїни кращими, ніж вони? Мабуть, ні, тому що ці герої ще й віддані своїй батьківщині. Мужньо боронить рідну змучену Трою Гектор, схаменувшись, повертається до рядів ахейського війська Ахілл. Якими ж іще якостями наділені герої поеми «Іліада»? Гектор — герой, але ніщо людське йому не чуже, і він довго не наважується стати до ґерцю з Ахіллом. Зрозумівши підступність богів і супротивника, він мужньо бореться, до останньої хвилини свого життя прагне бути мужем, гідним поваги й захоплення. Прагне домовитися з улюбленцем Афіни про видачу тіла переможеного рідним, але засліплений гнівом Ахілл запевняє, що ніяких домовленостей між ними не буде. Ахілл — улюбленець богів і ахейців, красень і взірець воїна. Але він — теж жива людина і робить вчинки, про які потім шкодує: йде з війська — гинуть ахейці, його друг Патрокл, знущається над тілом Гектора — потім плаче разом з Пріамом над спільною трагедією учасників війни. І до Гектора, і до Ахілла одноплемінники ставляться з великою повагою: пригадайте, як голосять троянці, дізнавшись про загибель свого героя, плаче Андромаха, тужить Пріам, як поважають та які надії покладають на Ахілла — свого найкращого воїна — ахейці. Ахілл і Гектор — справжні герої, справжні чоловіки. Для давніх греків вони були ідеалом воїна, героя, людини. Такими вони залишаються і для нас. А те, що Гомер змалював не лише їхню силу, але й слабкості, ще раз переконує: вони герої, але все ж таки люди. І ми теж можемо піднестися, дотягнутися до них.
Пояснення:
Спокойствие, миролюбие русского народа подчеркивается в стихотворении «Русский огонек» (1964). Лирический герой поэта — путник и странник, путешествующий по России, затерянный во времени и бескрайнем мертвом поле»). Он заходит в дома незнакомых ему людей, и его встречают там как дорогого гостя, дают обогреться, приносят теплую одежду, бесплатно пускают ночевать. Строками, аккумулирующими основы народной нравственности, можно назвать фразу:
За все добро расплатимся добром,
За всю любовь расплатимся любовью.
Как созвучна она с христианским каноном: «Возлюби ближнего своего как самого себя». Пейзаж в начале стихотворения строится по принципу контрастных противопоставлений. Подробно описывается «оцепеневшая» в зимнем убранстве природа: «небо, темное, без звезд», «бескрайнее мертвое поле». На фоне подчеркнуто статичной и монументальной картины, внушающей лирическому герою беспокойство, чувство неуверенности в себе, внезапно появившийся в этой снежной пустыне огонек воспринимается путником как гостеприимный очаг жизни, последняя надежда на отдых. Этот символический образ чрезвычайно динамичен: трепетное отношение к огню словно привнесено в жизнь лирического героя из глубокой древности, когда огонь был основным оружием человека в борьбе с суровой природой за выживание.
В стихотворении отчетливо ощущается дыхание эпохи 60-ых. Образ героини подчеркнуто типизирован. Сколько их, таких вот состарившихся среди пожелтевших семейных фотографий русских женщин, подобно хозяйке избы затерянных в деревнях по всей России! Счастливая жизнь прекратилась для них тогда, в сороковые, когда во все концы страны безжалостно летели похоронки и люди вздрагивали от стука почтальона, боясь недобрых новостей. Н.М. Рубцов подчеркивает, что старушка до сих пор живет переживаниями и воспоминаниями о той войне. В стихотворении чрезвычайно важен мотив сиротства, один из ключевых для творчества Н.М. Рубцова в целом. Он неслучайно с особой остротой звучит в кульминации произведения:
И вдруг открылся мне
И поразил
Сиротский смысл семейных фотографий.
Пейзажи А. Блока восхищают яркими красками и эмоциональным наполнением. Не исключение и «Летний вечер», который изучают в 6 классе. В стихотворении поэт отобразил красоту русской природы, спокойствие и гармонию. Предлагаем ознакомиться с кратким анализом «Летний вечер» по плану.
Объяснение:
надеюсь