Автор говорить про те, що не потрібно буквально сприймати зміст слів «Герой нашого часу». Герой нашого часу – це «портрет, складений з пороків усього нашого покоління, у його розвитку». Але автор не претендує на роль Правителя людських пороків; він просто вказує суспільству на його хворобу, а «як її вилікувати – це вже бог знає!»
Щоб згаяти вечір, Максим Максимович розповідає історію зі свого життя. Коли п’ять років тому він з ротою стояв у фортеці за Тереком, туди був призваний на службу офіцер років двадцяти п’яти, звали його Григорій Олександрович Печорін. Він був багатий, але надзвичайно дивний. Так, в холодну погоду він цілими днями пропадав на полюванні, а у себе в кімнаті замерзав; один ходив на кабана, але здригався і бліднув при різкому звуці. «У дощик, в холод цілий день на полюванні; всі промерзнуть, втомляться – а йому нічого. А інший раз сидить у себе в кімнаті, вітер пахне, запевняє, що застудився, він здригнеться і зблідне при різкому шумові, а при мені ходив на кабана один на один …
1.1. Уже в детстве маленький Миша проявлял необыкновенные дарования: любил говорить в рифму, прекрасно рисовал всё, что видел вокруг, научился играть на музыкальных инструментах и даже создал свой кукольный театр.
2. За стихотворение «На смерть поэта» Лермонтов был отправлен в ссылку на Кавказ.
3.Стихи Михаила Лермонтова были впервые опубликованы, когда поэту исполнился 21 год, причем произошло это без ведома автора. Поэму, появившуюся на страницах журнала «Библиотека для чтения», тепло приняла публика, однако Лермонтов еще несколько лет отказывался от дальнейшей публикации своих произведений.
Объяснение:
вот что знаю