Главными героями произведения являются девочка Настя и ее младший брат Митраша. Насте 12 лет, а Митраше 10 лет. После смерти родителей Настя и Митраша живут одни в своем сельском доме. Они сами ведут хозяйство, держат козу.
Однажды Настя и Митраша идут за клюквой на Блудово болото. В лесу они спорят о том, какой дорогой идти. В результате каждый из них идет своей тропинкой.
Митраша решает укоротить свой путь и идет по непроторенной тропинке. Он оказывается на болоте и начинает тонуть. Он зовет на Настю, но сестра его не слышит: она увлеченно собирает клюкву. Наконец Настя вспоминает про брата. Она зовет его, но мальчик не отзывается.
Тем временем живущая в лесу собака Травка охотится на зайца. Травка оказывается у болота, видит Митрашу и подползает к нему. Митраша хватается за собаку и выбирается из болота. В это время к болоту приходит волк. Охотясь за Травкой, волк оказывается прямо перед Митрашей. Мальчик стреляет в него из ружья и убивает.
Настя слышит выстрел и наконец добирается до Митраши. Настя, Митраша и Травка возвращаются домой в село. Вся деревня встречает их, как героев. Никто не верит, что маленький Митраша мог убить старого волка. Травка поселяется у Насти и Митраши.
Настя чувствует вину за то, что забыла о брате, собирая клюкву. Девочка отдает собранную ягоду больным детям из Ленинграда.
Відповідь:
Завдяки невдалому жартові старшокласника Васі-велосипедш та Дмитро Омельчук і Сергій Стеценко провели захоплююче, цікаві літо біля лісового озера, вистежуючи страшне чудовисько. Вони багато читали гали, висували наукові та фантастичні припущення. Навіть полюбили зоологію. Поряд із комічними пригодами хлопцям довелося пережити й справжні. Наприклад, вони безстрашно кинулися рятувати потопаючого. Хлопці — справжні любителі природа, великодушні, дотепні, кмітливі, працьовиті, наполегливі. А найголовніше — вони вміють дружити, турбуватися один про одного, швидко вирішувати конфліктні ситуації.
2.Перед нами міщанин Журден - головний герой п'єси, що намагається з міщанина раптом перетворитися на дворянина, шляхтича. Йому здається, що для цього в нього є головне - гроші. Є гроші, але немає елементарної освіти, пристойних манер, і головне - немає розуму, він безпросвітно дурний. На старості літ Журлен надумав вивчати філософію (тут він робить велике "відкриття": виявляється, він розмовляє прозою!), займатися музикою, танцями, фехтуванням. Він усерйоз вважає, що, здобувши деякі знання та маючи гроші, можна посісти місце в колі знатних дворян. Він оточує себе слугами і вчителями, що вимагають високу платню за роботу, але не виконують і не думають виконувати її. Та й "шляхетні" науки якось не укладаються в голові дурного міщанина. Його дружина намагається звернутися до розсудливості свого чоловіка і просить припинити незліченні витрати, але той нічого й чути не бажає. Прагне навести на розум свого пана і служниця Ніколь, і при цьому видно, наскільки бідна неосвічена дівчина розумніша за свого хазяїна. Журден такий дурний, що навіть комічну присвяту в "мамамуші" сприймає всерйоз. Здавалося б, бажання Журдена набратися розуму гідне поваги. Але який же смішний він, коли хоче зробити це за кілька днів! Мольєр глузує з безмежної тупості Журдена. І на прикладі міщанина зайвий раз показує, наскільки низькою та неотесаною може бути навіть багата людина, яка вважає, що за гроші можна купити розум. Але сміється великий драматург не з конкретної людини. Він висміює прагнення наслідувати якісь зовнішні ознаки вищого соціального стану, не змінюючись внутрішньо. Головне не в титулі, не в костюмі, - стверджує Мольєр. Честь і достоїнство, розум і освіченість не купуються.