У шість років Марина почала писати віршики, не лише російською, а й французькою та німецькою.
Дитячі роки Цвєтаєвої пройшли в Москві і в Тарусі. Через хворобу матері подовгу жила в Італії, Швейцаріі і Німеччині. Початкову освіту отримала в Москві, в приватній жіночій гімназії М. Т. Брюхоненко, продовжила її в пансіонах Лозанни (Швейцарія) і Фрайбурга (Німеччина). У шістнадцять років здійснила поїздку в Париж, щоб прослухати в Сорбонні короткий курс лекцій зі старофранцузької літератури.
Після смерті матері від сухот в 1906 році залишилися з сестрою Анастасією, єдинокровним братом Андрієм і сестрою Валерією під опікою батька, який знайомив дітей з класичною вітчизняною і зарубіжною літературою, мистецтвом. Іван Володимирович заохочував вивчення європейських мов, стежив за тим, щоб всі діти отримали грунтовну освіту.
У 18 років Цвєтаєва видала свою першу збірку «Вечірній альбом» (1910), до якої включено вірші, написані в 1907—1910 рр. (Збірник присвячений пам'яті Марії Башкирцевої, що підкреслює його «щоденникову» спрямованість). Її творчість привернуло до себе увагу знаменитих поетів — Валерія Брюсова, Максиміліана Волошина і Миколи Гумільова. Того ж року написала першу критичну статтю «Чарівність у віршах Брюсова».
- Я сложил из кирпича стенку. Здесь будет окно, но надо сверху положить эту тяжёлую бетонную плиту
= Хи! - сказала Лиса. - Какие вы все слабые. Да я одна легко её подниму!
~ Ладно, - сказали звери и пошли готовить ужин.
Но Лиса не смогла поднять плиту. Она только сдвинула плиту и пита прищемила ей шёрстку на хвостике и Лиса не могла уйти. Лиса не стала звать на ей было стыдно.
Звери уже сидели за ужином, а Лиса так и осталась.
- Друзья! - сказал Волк. - А где же Лиса?
И звери бросив ужинать пошли искать Лису. Они увидели, что она не может сдвинуться с места, освободили её от плиты.
Дальше Лиса опять о чём-нибудь пару раз хвастается, и наконец просит прощения у зверей. Дом достроен и все стали жить счастливо. :)