Який сюжетний елемент твору «Катерина» ілюструє цитата? Осьде воно, подивися? / Де ж ти? заховався? // Утік!.. нема!.. Сина, си Батько одцурався? // Боже ти мій!.. Дитя моє! Де дінусь з тобою?
Здавна прихід весни символізував початок нового життя. Люди влаштовували свято масляниця. Вони вітали весну і проганяли зиму. Дійсно весна несе з собою нове життя і гарний настрій. У холодну зиму люди сидять вдома, звірі зимують в своїх норах, а птахи відлітають в теплі краї. Проте приходить весна і все оживає. Від її приходу стає тепліше і світліше не тільки на вулиці, але і на душі. Люди скучили по теплому і ласкавому сонцю.
Іноді важко ввійти весні в свої володіння. Зима не хоче віддавати свої володіння, Снігова королева ще хоче сидіти на своєму троні. Однак у весни достатньо сил і союзників, щоб по праву зайняти своє місце. Дуже доводиться воювати весні з зимою. Так в теплі дні можуть надійти хмари і початися метелиця. І таке протистояння може тривати до середини квітня. Однак, як би не намагалася зима, сили її покидають, і вона змушена прийняти свою поразку. І вже після цього весна розгуляється. Весняні дощі, теплі дні говорять про те що прийшла весна. Не що не підтверджує це так як перша весняна гроза, після якої, можна сказати з упевненістю, що прийшла весна.
Небогатая помещица, «коллежская регистраторша» Коробочка спокойно живет в своем маленьком домике, и вся ее жизнь заполнена лишь заботами о хозяйстве. Узенький дворик Коробочки полон птицы и всякой другой домашней твари, а за двориком тянутся пространные огороды, в которых есть фруктовые деревья, «накрытые сетями для защиты от сорок и воробьев», Деревенька у нее «не маленькая» и содержится в порядке. Коробочке известны цены на мед, сало и пеньку, и она хорошо знает, когда их можно выгоднее продать. Коробочка крайне ограниченна. Она знает, как сохранить от воробьев и сорок фруктовые деревья, но никак не может сообразить, для чего потребовались Чичикову «мертвые души», тем более, что никакого проку в них она не видит. Чичиков справедливо называет ее «крепколобой» и «дубинноголовой». Не разбираясь в планах Чичикова, она все же прекрасно понимает, что платить подать за умерших невыгодно, и в конце концов идет на сделку. Постоянно жалуясь на неурожаи и убытки, Коробочка между тем набирает понемногу деньжонок в пестрядевые мешочки. В один из них она отбирает «целковики», в другой - «полтиннички», в третий - «четвертачки» и прячет их в комод, в котором, на первый взгляд, кроме белья и ночных кофточек, ничего нет. Коробочка невежественна и крайне суеверна. Она, например, не сомневается, что «если загадать на картах после молитвы», то обязательно приснится «окаянный» с длинными «бычачьими рогами». Примитивность этой «бедной вдовы» отражается в ее манере говорить. С первобытной простотой она заявляет Чичикову: «Эх, отец мой, да у тебя-то, как у борова, вся спина и бок в грязи!» Когда Чичиков, покупая мертвые души, не вытерпел и стал повышать тон, она в страхе воскликнула: «Ах, какие ты забранки пригинаешь!» Патриархальностью веет от домашней обстановки Коробочки. В ее комнатах все больше старинные предметы: портрет старика с красными обшлагами на мундире, «какие нашивали при Павле Петровиче», старинные маленькие зеркала с темными рамками, старые часы с шипеньем вместо боя, старая колода карт. Ни в чем нет даже слабого намека на живую жизнь и серьезные интересы. Но, может быть, Коробочка с ее ограниченностью и невежеством -лишь редкое явление провинциальной глуши? Гоголь с грустью заключает: нет. Убожество, свойственное Коробочке, страсть к деньгам, стремление к наживе, корысть, тупость и невежество - это черты, типичные не только для Коробочки, но и для различных слоев господствовавшего класса вообще, для его верхушки. «Может быть, - пишет Гоголь, - станешь даже думать: да полно, точно ли Коробочка стоит так низко на безконечной лестнице человеческого совершенствования? » Гоголь подчеркивает этим широкую типичность Коробочки.
Здавна прихід весни символізував початок нового життя. Люди влаштовували свято масляниця. Вони вітали весну і проганяли зиму. Дійсно весна несе з собою нове життя і гарний настрій. У холодну зиму люди сидять вдома, звірі зимують в своїх норах, а птахи відлітають в теплі краї. Проте приходить весна і все оживає. Від її приходу стає тепліше і світліше не тільки на вулиці, але і на душі. Люди скучили по теплому і ласкавому сонцю.
Іноді важко ввійти весні в свої володіння. Зима не хоче віддавати свої володіння, Снігова королева ще хоче сидіти на своєму троні. Однак у весни достатньо сил і союзників, щоб по праву зайняти своє місце. Дуже доводиться воювати весні з зимою. Так в теплі дні можуть надійти хмари і початися метелиця. І таке протистояння може тривати до середини квітня. Однак, як би не намагалася зима, сили її покидають, і вона змушена прийняти свою поразку. І вже після цього весна розгуляється. Весняні дощі, теплі дні говорять про те що прийшла весна. Не що не підтверджує це так як перша весняна гроза, після якої, можна сказати з упевненістю, що прийшла весна.