Казахстан — в основном страна засушливая. По климатической карте видно, что количество атмосферных осадков, выпадающих на территории Казахстана, незначительно и распределены они неравномерно. Это связано с расположением в центральной части Евразии и удаленностью республики от океанов.
Среднегодовое количество осадков на территории Казахстана колеблется от 130 до 1600 мм. Так, в районах, расположенных на северо-востоке Аральского моря и в западной части озера Балхаш, выпадает всего лишь 100 мм осадков, а в отдельные годы еще меньше. Наибольшее количество осадков выпадает на Западном Алтае.
В равнинно-низкогорной части республики количество атмосферных осадков уменьшается с севера на юг. На севере осадков выпадает немногим более 400 мм (в Петропавловске - 425 мм), в центральной полосе - до 275 мм, на юге - до 130 мм. Количество атмосферных осадков уменьшается и с запада на восток. На западе, в районе Уральска, выпадает 374 мм, а на востоке, в районе Зайсанской котловины - 200 мм.
Объяснение:
Людям характерно допомагати одне одному, підтримувати у скрутну хвилину. Коли ми бачимо, що хтось страждає, у нас стискається серце від жалю. А коли хтось радіє, хочеться радіти і собі. Але бувають такі люди, котрі байдужі до чужого горя. Дехто навіть може зловтішатися, заздрити чи радіти чужій біді. Людяність не торкнулась їхнього серця. Людина, про котру можна сказати «людяна» ніколи не буде сміятися з чужого горя, вона завжди буде прагнути до ближньому.
Хтось запитає: «А навіщо бути людяним? Кому це треба?». Так от, я гадаю, що якби в нашому світі більше людей були щирими, людяними та добрими, наше життя стало б куди світлішим і добрішим. В суспільстві, яке будується за законами ввічливості, взаємодо та взаємопідтримки немає місця ненависті та злобі. Кожна людина, коли відчуває підтримку, автоматично відчуває себе більш щасливою. А людська байдужість вбиває в людях віру в добро, надію та любов до життя. Коли кожному з нас важко, коли ми стикаємося з труднощами, останнє, що ми хочемо відчути це насмішки та задоволений усміх. А так хочеться знати, що хтось буде поруч, що хтось протягне руку допоги і проявить цю прекрасну людяність.
Я хочу закликати людей бути людяними одне до одного. На нашій планеті так багато зла, що часом зневірюєшся у всьому і втрачаєш надію. Але коли ми будемо добрішими навіть до незнайомих людей,будемо більше посміхатися та допогамати одне одному, ми будемо робити один одного щасливішими.