ответ:
тема: розповідь про блукання меншого сина по світу, в результаті якого він зазнав багато поневірянь і бідності. ідея: засудження марнотратства, хвалькуватості, невміння раціонально користуватися власним майном. основна думка: сприйми свою помилку, покайся, попроси вибачення — і ти отримаєш прощення («так, ти винен, але не повернувся, покаявся»).
експозиція: рішення молодшого сина отримати частку батьківської спадщини і вирушити у світову подорож. зав’язка: в результаті розгульного життя подорожуючий «розтринькав» все своє майно. кульмінація: бідкання молодшого сина по наймах, через що він вирішує повернутися додому і покаятися. розв’язка: прощення батьком сина і влаштування бенкету. проблематика “притчі про блудного сина” • багатство і бідність; • батьки і діти; • хто є справжніми друзями; • праця і лінь; • провинна і покаяння. характеристика образу блудного сина з цитатами • «не сиділося вдома, хотілося світ побачити»; • батько: «не вмієш робити ніякої справи»; • «подався світ за очі»; • «багатий»; • «…молодий і недосвідчений»; • «…і найкращий, і наймудріший, і співає краще за всіх, і танцює»; • «…вдень пиячить, а уночі в кості грає на гроші»; • «…дурний я, дурний»; • «…грошей у мене немає»; • «…все що міг, віддав, і нарешті вже не зосталося нічого»; • «от коли йому рідна домівка згадалася! »; • «…пішов… без шапки, босий, шукати якогось заробітку»; • «не вміє шити, куховарити, теслярувати»; • «і залишився… у пана свинопасом»; • «…під’їдав він крадькома коло свиней висівки з ночов»; • «а що, як повернутися до батька, покаятися? »; • «звідти він як вітер мчав — на коні! а назад ледве повз: немає сил, зголоднів»; • син батьку: «пробачити мене ти не зможеш… та візьми до себе хоча б за наймита»; • батько сину: «так, ти винен, але ж ти повернувся, покаявся»; • «такий він став блідий і виснажливий».
ответ:
поезія « якщо…» написана у формі звертання до сина. батько знає, що гідно життя прожити важко, але можна, якщо дотримуватися шляхетних правил поведінки. моральні настанови кіплінга позбавлені нудного повчання. вони не пригнічують, а підносять над буденністю спонукають лишатися на висоті. провідна думка – людиною має право називатися лише той, хто в будь-яких ситуаціях прагне і вміє залишатися самим собою, йти своїм шляхом у житті, не втрачати почуття гідності ані перед юрбою, ані перед королем, робити добрі справи, не хизуючись цим.) вид лірики – філософська лірика. намагається одним складним реченням дати відповідь на філософське питання про справжню сутність людини.) вірш кіплінга – це кодекс поведінки «тебе серед «них»». яким же ти повинен бути?