Командир кавалеристского отряда оставил в деревне коня, раненного в ногу осколком немецкого снаряда. Приютил коня мельник Панкрат, мельница которого давно уже не работала. Мельник, считающийся в деревне колдуном, вылечил коня, но прокормить его не мог, и тот ходил по дворам, искал еду, побирался.
Объяснение:
Чарівна ніч перед Різдвом в однойменній повісті М. Гоголя починається з фантастичної події. Із труби однієї з хат повалив чорний дим і разом із ним вилетіла верхи на мітлі відьма. Там, де вона пролітала, зірки зникали одна за одною. Незабаром відьма набрала їх повний рукав. Чорт, що також з'явився у нічному небі, обпікаючи руки, схопив місяця та й сховав його до кишені. І тому зробилося так темно, що нічого вже не можна було розгледіти. Навіть дорогу до шинку важко було знайти.
Досхочу побавившись у небі й відчувши холод, відьма прослизнула у трубу хати й перетворилася на звичайну собі жінку на ім'я Солоха. Вона славилася у селі тим, що вміла причаровувати до себе статечних козаків. Чорт слідом за Солохою через пічну трубу проникнув до хати.
Чого тільки не буває у святкову ніч! То ж і коваль Вакула мандрує з Диканьки до Петербурга верхи на чорті, щоб дістати для своєї коханої Оксани черевички самої цариці. Зустрівшись у столиці з запорожцями, парубок потрапляє до царського палацу, і цариця дарує йому невимовно красиві черевики.
А яке ж свято обходиться без жартів і сміху! Сміються парубки та дівчата, ходячи з колядками від хати до хати. Сміється й читач над козаками, які у різдвяну ніч вирішили навідатися до Солохи на вогник. Ніхто з Солошиних гостей: ані голова, ані дяк, ані чорт, ані Чуб — не хотіли, щоб їх там хтось бачив. То ж Солоха ховає своїх кавалерів у мішки з-під вугілля. І такий комічний вигляд вони мають, коли їх дістають із тих мішків парубки та дівчата, думаючи, що там лежать паляниці та ковбаси!
Сміється читач і над пузатим Пацюком, що віддавався святковій трапезі у дуже незвичайний б. Він сидів на підлозі по-турецьки перед невеликою діжкою, на якій стояла миска з галушками, і сьорбав з миски юшку, хапаючи час від часу зубами галушки. А вареники самі летіли з миски прямо в роззявлений рот Пацюка, який обтяжував себе лише жувати та ковтати їжу.
У ніч перед Різдвом чорт, який хотів посміятися з людей, був ошуканий сам. Замість того, щоб дошкулити Вакулі, якого він ненавидів за малярські здібності, нечистий виконує всі бажання коваля та ще й одержує в нагороду три удари хворостиною по спині.
Повість М. Гоголя "Ніч перед Різдвом" входить до першої збірки письменника "Вечори на хуторі біля Диканьки". В цих повістях автор змалював милу його серцю Україну, де він народився та виріс. У них химерно переплелися давні легенди й картини життя простих українців, фантастичне й комічне.
Объяснение:
Ну якось так
Модернизм — это движение в литературе, которое было доминирующим в 20-м веке, характеризуемое сильным и преднамеренным отходом от традиционных стилей прозы и поэзии. Напротив, Постмодернизм был ответом против модернизма он опирался на повествовательные методы, такие как ненадежный рассказчик, фрагментация, пародия и т.д. Анна Ахматова, Андрей Платонов, Эрнест Хемингуэй, Герман Гессе, Фрэнсис Скотт Фицджеральд — некоторые примеры писателей-модернистов. Томас Пинчон, Джозеф Хеллер, Джон Барт, Владимир Набоков, Умберто Эко, Ричард Калич, Джаннина Браски, Джон Хоукс и Курт Воннегу — вот некоторые примеры авторов Постмодернизма.
Модернистские авторы сознательно оторвались от традиционных стилей письма и сосредоточились на внутреннем я и сознании в своих произведениях. Поток сознания был основной техникой, введенной во время этого движения. Тем не менее, постмодернистские писатели сознательно использовали смесь более ранних стилей. Они также использовали такие методы, как фрагментация, интертекстуальность, ненадежный рассказчик, пародия, черный юмор и парадокс. В этом главное отличие Модернизма от Постмодернизма в литературе.
Объяснение:
В деревне жил раненый конь, которого сообща кормили, кто чем мог. Однажды конь подошел к дому, где жил мальчик Филька со своей бабушкой. Мальчик был нелюдимый и никому не верил, и ни с кем не дружил. Филька обозвал коня побирушкой и грубо бросил в сторону корку хлеба со словами:
«Иди и ищи в снегу!»
После этого в деревне начались страшные события: сильный мороз сковал реку льдом, мельница остановилась, всем людям угрожала голодная смерть. Тогда Филька обратился за к мельнику - мудрому и много знающему человеку. Мельник не отказался и всем селом люди взялись за дело. Поле того, как запустили мельнику и намололи муки, Филька с большой буханкой свежевыпеченного хлеба отправился к коню просить прощения.
Объяснение: