Джонс народилася 16 серпня 1934 року в Лондоні, в сім'ї Марджорі та Річарда Джонсів, обидва були вчителями. Коли почалася Друга світова війна, була евакуйована в Уельс. Її сім'я кілька разів переїжджала — Коністон (англ. Coniston Water), Йорк, — поверталася назад в Лондон, поки в 1943 не осіла в місті Такстед (Thaxted), Ессекс. Там і пройшло дитинство Джонс: вона і дві її молодші сестри Урсулла й Ізабель (що стала потім професором Ізабель Армстронг, літературним критиком) були надані самі собі. Закінчивши школу, у 1953 вступила до коледжу св. Анни при Оксфорді, де вивчала англійську мову. Джонс відвідувала лекції К. С. Льюїса і Джона Р. Р. Толкіна. Завершивши навчання в 1956, вийшла заміж за Джона Барроу, фахівця з середньовічної літератури. Вони недовго жили в Лондоні, потім повернулися назад в Оксфорд і, нарешті, у 1976 переїхали в Бристоль. У них три сини: Річард, Майкл і Колін.
Джонс — авторка більш ніж сорока книг, перекладених 17 мовами. Лауретка багатьох літературних нагород і премій, серед яких найпрестижніші «Міфопоетична премія» (англ. Mythopoeic Fantasy Awards) і «Медаль Карнегі» (англ. Carnegie Medal). Особливою популярністю користуються цикл «Світи Крестомансі» і роман «Мандрівний замок Хаула», екранізований 2004 року відомим японським режисером аніме Хаяо Міядзакі. Англійська версія мультфільму вийшла в 2005 з однойменною назвою «Мандрівний замок Хаула». Критика досі порівнює настільки нашумілого «Гаррі Поттера» саме зі знаменитим серіалом «Світи Крестомансі», який з'явився майже на два десятка років раніше книг Джоан К. Роулінг. Твори Джонс також часто порівнюють з книгами Робін Маккінлі і Ніла Геймана. Вона дружила з Гейманом, обидва були шанувальниками творів один одного. Письменниця присвятила роман «Гексвуд» (англ. Hexwood) Гейманові, зазначивши, що ідея сюжету була почерпнута нею в одній з їхніх бесід.
Померла 26 березня 2011 від раку легень.
Джонс родилась 16 августа 1934 года в Лондоне, в семье Марджори и Ричарда Джонсов, оба были учителями. Когда началась Вторая мировая война, была эвакуирована в Уэльс. Её семья несколько раз переезжала — Конистон (англ. Coniston), Йорк, — возвращалась обратно в Лондон, пока в 1943 году не осела в городе Такстед (Thaxted), Эссекс. Там и детство Джонс: она и две её младшие сестры Урсулла и Изобель (ставшая потом профессором Изобель Армстронг, литературным критиком) были предоставлены сами себе. Окончив школу, в 1953 году поступила в колледж св. Анны при Оксфорде, где изучала английский язык. Джонс посещала лекции К. С. Льюиса и Джона Р. Р. Толкина. Завершив обучение в 1956 году, вышла замуж за Джонна Барроу, специалиста по средневековой литературе. Они недолго жили в Лондоне, потом вернулись обратно в Оксфорд и, наконец, в 1976 году переехали в Бристоль. У них три сына: Ричард, Майкл и Колин.
Джонс — автор более сорока книг, переведённых на 17 языков. Обладала обширным списком наград и номинаций, среди которых престижные «мифопоэтическая премия» (англ. Mythopoeic Fantasy Awards) и «медаль Карнеги» (англ. Carnegie Medal). Особой популярностью пользуются цикл «Миры Крестоманси» и роман «Ходячий замок», экранизированный в 2004 году известным японским режиссёром аниме Хаяо Миядзаки. Английская версия мультфильма вышла в 2005 году. Критика[кто?] до сих пор сравнивает столь нашумевшего «Гарри Поттера» именно со знаменитым сериалом «Миры Крестоманси», который появился почти на два десятка лет раньше книг Джоан К. Роулинг. Произведения Джонс также часто сравнивают[кто?] с книгами Робин Маккинли и Нила Геймана. Она дружила с Гейманом, оба были поклонниками произведений друг друга. Писательница посвятила роман «Зачарованный лес» (англ. Hexwood) Гейману, отметив, что идея сюжета была почерпнута ею в одной из их бесед.
Умерла 26 марта 2011 года после продолжительной борьбы с раком лёгких[1].
Объяснение: