Как ящерица-хамелеон меняет свою окраску в зависимости от обстоятельств, так Очумелов меняет свое поведение в зависимости от того, с кем имеют дело. В рассказе «Хамелеон» полицейский надзиратель Очумелов хочет создать видимость добросовестной службы, когда идет через базарную площадь. Втянутый в разбирательство уличного беспорядка, Очумелов пытается разобраться в «запутанном деле Хрюкина» и меняет свое решение в зависимости от обстоятельств, как хамелеон меняет окраску своего тела. Он «сотрясает» воздух, грозит «мерзавцам» штрафом, но вскоре узнает, что жалкая собачонка, возмутитель спокойствия, принадлежит генералу Жигалову. Тут же Очумелов меняет тон, обвиняя полупьяного Хрюкина во всех грехах. Очумелов еще не раз изменит свою точку зрения, а читатели догадаются о внутренней буре, тревожащей полицейского надзирателя, по короткой фразе: «Сними-ка, Елдырин, с меня пальто» или: «Надень-ка, брат Елдырин, на меня пальто...» Как же унижен человек, если он лебезит даже не перед генералом, а перед его собачонкой! Очумелов продолжает свой путь по базарной площади, только теперь он грозит не неизвестному хозяину собачонки, а Хрюкину: «Я еще доберусь до тебя!» Для таких людей, как Очумелов, важна не истина, а преклонение перед сильными мира сего. От них зависит его карьера и благополучие, больше его ничего не волнует. В хамелеонстве Очумелова воплощен распространенный человеческий порок — стремление угодить, при к обстановке, обеспечить себе спокойное существование на уютной должности
Любов... Часто ми потрапляємо у її тенета. Та не завжди це почуття взаємне. Правда ж бувало таке, що побачив людину і все навколо завмерло, і є лише ти і вона. Ось це і прийнято вважати коханням з першого погляду. Та чи завжди це любов? Переважно це фізіологічний потяг до людини. Ну і справді ну як можна говорити про кохання з першого погляду якщо ви уявлення не маєте, що це за людина, який у неї характер, звички, вподобання. Вам сподобалася зовнішність, проте не людина, і це дуже печально. Хоча іноді все співпадає і це цілком нормально і я б навіть сказала чудово! у кожної людини своя відповідь на це питання - одні вірять, інші - ні. Існує легенда із платонівського "Бенкету": боги покарали людей за норовливість розділивши їх на половинки. Відтоді вони ходять неприкаяні по світу з надією зустріти свою половину, та коли зустрінуться вже не розлучаються до віку. Ось це і є та любов з першого погляду перед якою встояти неможливо. це рідкісний дар для щасливчиків. Та чи можна зрозуміти що ти закохався(лась)? Довірься своїм почуття. Коли у тебе зводить ноги від його голосу, коли завмирає серце при погляді, коли "метелики у животі" танцюють вальс при доторку, коли не уявляєш години, дня без неї(нього), коли душа прагне бути з ним(нею) завжди, кожну хвилину життя. Ось це любов. На завершення хочу сказати таке :«Коханню з першого погляду можна довіряти приблизно так само, як діагнозу з першого дотику руки». Джордж Бернард Шоу.
