Головним героєм роману є Дік Сенд. Хлопець рано став сиротою, позбавлений батьківської опіки та материнської ласки. Його ще малим знайшов чоловік на піщаному березі і дав йому таке ім’я.
Хлопець рано подорослішав. Цьому сприяла сирітська доля, яка загартувала його до важких випробувань. Він мріяв стати моряком, бути мудрішим та сміливішим, самому знаходити рішення. Тому у школі захоплювався географією та історією подорожей. Хотів вивчити навігацію та вищу математику. Усвідомлював своє становище, тому дав собі обіцянку «стати людиною».
Коли читач зустрічає героя, Дік був середній на зріст, міцно збудований, із синіми розумними та рішучими очима, обличчям хороброї та завзятої людини. Його неабияка сила волі не один раз допомагала йому. У п’ятнадцять років хлопець уже міг приймати рішення і доводити до кінця свої задуми. Його вигляд жвавий та серйозний привертав до себе увагу.
У подорожі Дік Сенд проявив себе сміливим, впевненим та рішучим моряком. Також виявилась його щедрість, ученість, хитрість, передбачливість, обачність та спритність. Юний капітан врятував негрів з тонучого човна, навчив морської справи та зробив своїми помічниками, у Африці охороняв усіх пасажирів від небезпек, Гаріса та Негори, котрі були у змові продати негрів у рабство. Пережив біль та муки, щоб врятувати своїх друзів.
Після неймовірної подорожі він вирішив стати справжнім капітаном. Тому завзято вчився. У вісімнадцять років Дік Сенд з відзнакою закінчив мореплавну школу. Одержавши диплом, став капітаном одного з суден Джеймса Уелдона. Так завдяки наполегливості та праці здійснилася найзаповітніша мрія хлопця. рохожего, который его нашел, а фамилия ему дали в память о месте, где его нашли. Мальчик был умным, в четыре года уже умел читать, писать и считать. В восемь лет он пошел юнгой на корабль, где так хорошо себя зарекомендовал, что капитан Хелл познакомил его с владельцем судна Велдоном, и тот отдал парня в школу.
В пятнадцать лет Дик ступил на палубу одного из лучших кораблей Велдона «Пилигрим» новичком-матросом. Он оказался очень ловким моряком, умным, потому когда капитан отправился на охоту за китом, то поручил корабль именно Дику Сенду
Антоний Погорельский (настоящее имя Алексей Алексеевич Перовский) родился в 1787 году. Мальчик был сыном графа А. К. Разумовского, и все детство провел в имении отца на Украине. С 1805 года Погорельский учится в Московском университете, становится доктором философских и словесных наук. Во времена учебы Антоний стал писать, но это было скорее его хобби. Погорельский состоял на государственной службе в Петербурге до начала войны 1812 года. Во время войны он ушел добровольцем на фронт и служил там до 1816 года, после чего вернулся в Петербург. В 1825 году начинается настоящая литературная деятельность Погорельского с выходом повести «Лафертовская маковница». Немного позже издан сборник «Двойник, или Мои вечера в Малороссии» и повесть для детей «Черная курица». Творчество Погорельского было новаторским, смелым, поэтому многие критики не любили его творчество, однако читателям нравились повести и романы Погорельского. Погорельский ушел со службы и после смерти отца он переехал в родовое имение, много путешествовал. Умер писатель в 1836 году. Антония Погорельского называют автором первой русской фантастической повести, одного из первых семейных романов и первой русской повести-сказки для детей.
Головним героєм роману є Дік Сенд. Хлопець рано став сиротою, позбавлений батьківської опіки та материнської ласки. Його ще малим знайшов чоловік на піщаному березі і дав йому таке ім’я.
Хлопець рано подорослішав. Цьому сприяла сирітська доля, яка загартувала його до важких випробувань. Він мріяв стати моряком, бути мудрішим та сміливішим, самому знаходити рішення. Тому у школі захоплювався географією та історією подорожей. Хотів вивчити навігацію та вищу математику. Усвідомлював своє становище, тому дав собі обіцянку «стати людиною».
Коли читач зустрічає героя, Дік був середній на зріст, міцно збудований, із синіми розумними та рішучими очима, обличчям хороброї та завзятої людини. Його неабияка сила волі не один раз допомагала йому. У п’ятнадцять років хлопець уже міг приймати рішення і доводити до кінця свої задуми. Його вигляд жвавий та серйозний привертав до себе увагу.
У подорожі Дік Сенд проявив себе сміливим, впевненим та рішучим моряком. Також виявилась його щедрість, ученість, хитрість, передбачливість, обачність та спритність. Юний капітан врятував негрів з тонучого човна, навчив морської справи та зробив своїми помічниками, у Африці охороняв усіх пасажирів від небезпек, Гаріса та Негори, котрі були у змові продати негрів у рабство. Пережив біль та муки, щоб врятувати своїх друзів.
Після неймовірної подорожі він вирішив стати справжнім капітаном. Тому завзято вчився. У вісімнадцять років Дік Сенд з відзнакою закінчив мореплавну школу. Одержавши диплом, став капітаном одного з суден Джеймса Уелдона. Так завдяки наполегливості та праці здійснилася найзаповітніша мрія хлопця. рохожего, который его нашел, а фамилия ему дали в память о месте, где его нашли. Мальчик был умным, в четыре года уже умел читать, писать и считать. В восемь лет он пошел юнгой на корабль, где так хорошо себя зарекомендовал, что капитан Хелл познакомил его с владельцем судна Велдоном, и тот отдал парня в школу.
В пятнадцать лет Дик ступил на палубу одного из лучших кораблей Велдона «Пилигрим» новичком-матросом. Он оказался очень ловким моряком, умным, потому когда капитан отправился на охоту за китом, то поручил корабль именно Дику Сенду