У кожного народу є талановиті митці-поети,письменники. Саме вони прославляють свою країну ,звеличують її серед інших націй світу. Тарас Григорович Шевченко — великий поет, геній українського народу. Він зробив неоціненний вклад у духовну скарбницю людства.
Без його імені не можна уявити нашої літератури, нашої культури, нашої країни. Його творчість невмируща. Життя Кобзаря можна вважати справжнім подвигом у мистецтві, бо він віддав усі свої сили, щоб врятувати український народ, українську культуру та відкрив перед ними шлях у майбутнє. З плином часу все більше переконуєшся, що поезії нашого Кобзаря — то одкровення, які він висловив на адресу минулих, сучасних і прийдешніх поколінь українців.
Тарас Шевченко — це вічний вогонь, що ніколи не згасне в серцях народу. Творчість Шевченка — це святиня, якою дорожить і гордиться український народ. Ми, нащадки, будемо завжди берегти у своєму серці той вогник любові до Вітчизни, який запалив поет своїми безсмертними творами.
9 березня у місті Олешки відбувся мітинг, присвячений 203- роковинам Т.Г. Шевченка, на якому були присутні керівники району та міста, держслужбовці, а також всі небайдужі мешканці Олешок. З кожним роком творчість Великого Кобзаря здобуває все більшого світового визнання. Яскравим підтвердженням цьому є безліч акцій щодо вшанування його творчості.
Первым стала находчивость, в некой мере, хитрость. В названии летописи говорится о хитрости Претича, но и отроку она тоже сослужила хорошую службу. У парня был четки план преодоления вражеской «полосы препятствий». Он вооружился знанием печенежского языка и уверенно вышел за стены города. Отрок говорил печенегам, что потерял коня и теперь ищет его. К счастью юного героя, его обману поверили. Здесь нельзя не упомянуть и внутренней силе отрока. Ведь на самом деле очень сложно оставаться спокойным, уверенно играть придуманную роль, зная, что над тобой висит Дамоклов меч.
Объяснение: