Пропоную дібрати такі цитати до образу Климка: Бідність: "Климко йшов босий, у куцих штанчатах, старій матросці, що була колись голубою, а тепер стала сіра, та ще в дядьковій Кириловій діжурці"; "...жив удвох з дядьком Кирилом, вiдколи осиротiв. Жили вони взалiзничному барацi при самiсiньких колiях". Працелюбність, жага до знань: "найбільша радість Климка - покласти перед дядьком чепурно списані зошити, а самому заходитись поратися: винести миску з дьогтяною водою, витерти підлогу, де набризкано"
Почитай,поймешь пейзажная лирика тютчева своими корнями восходит к романтической традиции, частью которой он является. писатель большую часть своей жизни провёл заграницей, где он работал дипломатом. пребывая на службе в баварии, он знакомится с произведениями ведущих романтиков европы. именно там он начинает писать свои стихи, которые впитали в себя традиции европейской школы. тютчев любил природу, был внимателен к ней. важной частью его таланта было удивительное умение видеть в обычных пейзажах более глубокие вещи, которые не были доступны взгляду обывателя. стихотворение «чародейкою зимою…» относится к шедеврам лирики поэта. в нём лирическим героем выступает лес, который наделяется человеческими признаками. тютчев первой же строкой обозначил присутствие некой метаморфозы. был обычный себе лес, но пришла «чародейка зима» и полностью его изменила. важно, что процесс этот поэту нравится, и зиму он, в общем-то, любит. поэтому рассказывает о ней исключительно в позитивном ключе. в первой строфе улавливается почти незаметная невооружённым глазом антитеза.
Людина завжди має робити вибір, адже, якщо не зробиш ти, то його зроблять за тебе. нікому, я думаю, не хотілося б перетворитися на особу, якою керують. вибір - часто дуже складна річ. обираючи між обов'язком перед рідним краєм і пристрасним коханням, я вибрав би пристрасне кохання. можливо, вибір несподіваний, але, як казав андрій із повісті "тарас бульба", батьківщина - це те, що ти любиш. він любив дівчину, і вона була для нього батьківщиною. справжнє кохання можливе тільки раз у житті, тому я б не хотів втрачати людину, котру дійсно люблю. багато хто зробив, можливо, й інший вибір. але ж кожен має право на свою думку. чи не так?
Пропоную дібрати такі цитати до образу Климка: Бідність: "Климко йшов босий, у куцих штанчатах, старій матросці, що була колись голубою, а тепер стала сіра, та ще в дядьковій Кириловій діжурці"; "...жив удвох з дядьком Кирилом, вiдколи осиротiв. Жили вони взалiзничному барацi при самiсiньких колiях". Працелюбність, жага до знань: "найбільша радість Климка - покласти перед дядьком чепурно списані зошити, а самому заходитись поратися: винести миску з дьогтяною водою, витерти підлогу, де набризкано"