У Львові відбувся кастинг на ролі в українському фільмі «Тіні незабутих предків» режисера Любомира Левицького, який зняв перший український трилер «Штольня» (2006).
Як зазначають творці фільму, це буде українськомовний молодіжний містичний трилер із елементами жаху. В основу сценарію за мотивами однойменної повісті Михайла Коцюбинського лягла легенда про гуцульських мольфарів. У кінострічці йтиметься про зло, закуте у книгу тіней, і таємницю, яку повинні розгадати студенти.
«Я хочу створити образ сучасного українця і українки, — розповідає Любомир Левицький. — Вісім героїв потрапляють у неприємну історію, а потім розуміють, що за ними хтось полює, а всі дерев’яні предмети стають для них загрозою. Це буде щось, схоже на «Пункт призначення». Професор розповість їм легенду, а що буде далі – розповідати не буду».
Як переконує режисер, його стрічка не матиме нічого спільного зі знаменитим фільмом Сергія Параджанова.
«Історія, яку я хочу відкрити в цьому фільмі, тісно переплітається з минулим нашого народу, з нашим культурним надбанням. Саме тому, я вибрав таку назву – «Тіні незабутих предків», — ділиться Левицький. — Є фільм Параджанова «Тіні забутих предків», а мій фільм стоїть поруч… Ви знаєте, багато людей почнуть думати, що це, напевно, спекуляція. У принципі, вони мають право так вважати. Але відразу хочу сказати, що кіно не буде мати нічого спільного з героями й сюжетом фільму Параджанова. Це зовсім інше кіно. Однак воно буде пов’язане з містичними силами з твору Коцюбинського. Тим паче, що з Коцюбинським я народився в один день! А крім того, виріс на землі, де знімалися «Тіні забутих предків»…».
У кастингу взяли участь актори драматичних театрів Львова, також звичайні львів’яни. За словами режисера, акторські таланти учасників разом із ним оцінювала знімальна група майбутнього фільму. Вибрати потрібно виконавців восьми головних ролей. Окрім Львова, їх шукатимуть також у Харкові, Донецьку та Києві. Як повідомляють «Вікна», на одну з головних ролей уже затверджено Дмитра Ступку — онука Богдана Ступки.
Зйомки фільму розпочнуться в червні в Карпатах. Частину зніматимуть в Чернівецькому університеті та на Прикарпатті, зокрема у Верховинському районі. Режисер обіцяє багато графіки і спецефектів. Оператора за з Голівуду. На екрани й у прокат «Тіні незабутих предків» вийдуть на початку 2013 року.
Драму В. Шекспіра "Ромео і Джульєтта" я прочитала тільки цього року. Фільм за її мотивами подивилася набагато раніш. А те, що "немає повісті сумнішої на світі, ніж повість про Ромео і Джульєтту", знала ще із самого дитинства. І упевнена, що багато хто, ще не відкриваючи том Шекспіра, уже знав про героїв цієї драми, адже всі закохані, щасливі або нещасливі, — це ті ж Ромео і Джульєтта, здатні віддано і жагуче кохати, а будь-яка любов, як відомо, по-своєму трагічна.
Ромео Монтеккі і Джульєтта Капулетті — діти з ворогуючих родин, що ненавидять так, що навіть слуги протиборчих сторін не терплять один одного. Ромео закоханий у якусь Розаліну. Але якось, потрапивши з друзями на бал до будинку ворогів своєї родини, він зустрічає Джульєтту. І Розаліна забута... Ромео розуміє, що попав у тенета. Джульєтта також з першого погляду закохалася в юного Монтеккі. Пізніше в саду Капулетті Ромео і Джульєтта дають клятву у вірності один одному. Незабаром вони таємно вінчаються. У той же день Ромео вбиває на дуелі Тибальта — племінника леді Капулетті. На нього чекає покарання. "Ромео вигнано", — повторює і повторює Джульєтта, неспроможна повірити в те, що більше ніколи не побачить коханого. Тим часом Джульєтту сватає молодий граф Паріс, і її батьки дають згоду на цей шлюб. Нещасна дівчина кидається по до до чернеця — брата Лоренцо, що вінчав закоханих, і той придумує такий план: Джульєтта п'є особливий напій і засинає дивним сном, схожим на смерть, а сам чернець викликає Ромео. План удався. Рідні і близькі ридають над "померлою" Джульєттою і відносять її у родинний склеп Капулетті. Тим часом посильний від брата Лоренцо не встигло Ромео з листом, де розказано правду. Нещасний юнак повірив у те, що його наречена вмерла. Він купує отруту і прямує на цвинтар, де вбиває Паріса, який випадково там опинився. Потім входить у гробницю, лягає поруч із Джульєттою і випиває отруту. Його смерть була миттєвою. Проснувшись і побачивши поруч із собою мертвого Ромео, дівчина заколює себе кинджалом. Величезне горе зблизило Монтеккі і Капулетті. Родини помирилися. Але пізно...Часто буває так "пізно", коли через дурість людей страждають їхні близькі. Часто любов буває нещасливою. А у випадку з Ромео і Джульєттою вона не просто нещаслива — вона трагічна. Якби вони не були вигаданими персонажами, то, я упевнена, зустрілися б десь там, у кращому житті. Шкода тільки, що за життя вони були так недовго щасливі... Жодні слізливі любовні романи сучасних авторів не затьмарять "найсумнішу повість на світі", своєрідний символ трагічного кохання.