ответ:Молода дівчина закохується у козака, але той поїхав на війну де й загинув. Дівчина все ще сподівається, що він повернеться, натомість її матір підшукала для неї хорошу партію — старого багатія. Дівчина не хоче йти заміж і матір вирішує віддати її силоміць за старого. Остання надія дівчини — це стара ворожка до якої вона звертається за до Та говорить, що передбачила її прихід і дає дівчині чаклунське зілля, випивши яке на світанку, ще «до півнів» можна повернути коханого «з чужини», але якщо він не повернеться після другого ковтка треба випити в третє… Що має трапитись після третього ковтка стара порадила не питати. Дівчина після не довгих вагань робить все, як їй наказала зробити ворожка, її козаченько так і не повернувся, а вона перетворилась в тополю.
Античная культура - греческие и римские мифы о богах и героях - оставила человечеству множество уникальных поэтических образов, которые мы помним до сих пор. Гораздо меньше повезло, к примеру, славянской мифологии - до нас дошли лишь раздробленные фрагменты языческих верований наших предков. А сюжеты и персонажи античности нашли своё продолжение и в современном искусстве. Величественны образы богов - олимпийцев - Громовержца - Зевса, буйного Посейдона, царственной Геры, труженика Гефеста, гневного Ареса, мудрой Афины. Но всё же древнегреческие и латинские мифотворцы наделяют своих богов человеческими страстями и слабостями, бесхитростно показывая личную жизнь олимпийцев. На земле волю богов исполняет племя героев. Древние поэмы - "Илиада", "Одиссея" Гомера, "Энеида" Вергилия сохранили имена многих из них. Герои побеждают чудовищ, строят города, правят народами, но часто выбиваются из повиновения богам. Герои наделены гордостью, отвагой, но часто гневливы и своевольны. Вообще, вся античная культура имеет общий идеал - человеческую личность, гордую, мятежную, ищущую, стремящуюся. В этом заключается актуальность античных произведений.
ответ:Молода дівчина закохується у козака, але той поїхав на війну де й загинув. Дівчина все ще сподівається, що він повернеться, натомість її матір підшукала для неї хорошу партію — старого багатія. Дівчина не хоче йти заміж і матір вирішує віддати її силоміць за старого. Остання надія дівчини — це стара ворожка до якої вона звертається за до Та говорить, що передбачила її прихід і дає дівчині чаклунське зілля, випивши яке на світанку, ще «до півнів» можна повернути коханого «з чужини», але якщо він не повернеться після другого ковтка треба випити в третє… Що має трапитись після третього ковтка стара порадила не питати. Дівчина після не довгих вагань робить все, як їй наказала зробити ворожка, її козаченько так і не повернувся, а вона перетворилась в тополю.