Там короче жила одна девочка и когда она была маленькой она гуляла в доль реки и встретила старика. Старик сказал ей что за ней приплывет принц на корабле с красными парусами .Придя домой она рассказала это отцу и ее рассказ услышал какой-то пьяница.Он (пьяница) рассказал об этом всему городу и над девочкой стали все смеяться. Девочка росла и с ней вместе рос далеко- далеко мальчик сын графа. И когда он вырос его отправили в плавание. Выбрал он красные паруса. Потом позже он остановился в том порту где жила девочка.Они встретились и он взял ее с собои. (простите за ошибки)
В сучасному світі так багато несправедливості та байдужості, і так мало любові, поваги та взаємодо дине місце де людина може сховатися від зла - це її родина. Але састо буває, що саме вона й не тільки не захищає, але й виштовхує людину в світ без підтримки.
Так було і в родині героїв Дж.Олдріджа. Ні батько, ні мати не любили свого сина, бо він був для них тягарем. Вони майже не виховували його, і хлопчик ріс так, як вмів, не таким, яким вони хотіли його бачити. І лише біда допомагла батькові побачити справжнє обличчя власного сина.
Я вважаю, що любов, турбота, розуміння потреб інших, які можна виховати лише у родині, край необхідні нашому світу. Любляча людина буде поширювати навколо себе любов і добро.
Лише збереження і виховування чистих людських взаємин може врятувати наш світ.