На мій поляд, батька і матір треба шанувати. Але у наш час мало хто поважає батьків. Дуже мало людей говорять своїм батькам такі слова: «Я люблю тебе!» Я думаю, що батьки – найголовніше в нашому житті, але це не всі розуміють. Можливо, вони це і розуміли, але все пропало з роками. Батьків треба любити і поважати, тому що без них не було б і нас. Ви навіть не уявляєте, як вони люблять нас, і який біль вони відчувають, коли ми лаємося з ними та кричимо на них. Від цих ран неможливо позбавитися.
Наші батьки нас народили, виховували нас, захищали, і, подумайте, як їм боляче! Тільки пригадайте, як вони доглядали нас, як вони давали нам все найкраще. Вони не відходили від нас ні на крок. Переглянувши все це, як можна не любити, як можна не поважати наших батьків? Цінувати батьків треба навіть у найскладніші моменти життя. Ніколи не можна покидати та забувати нашіх батьків. Бо без них не було б і нас!
Відповідь:
1.В XIX в. обостряются раздоры между двумя ханствами (Xива, Коканд) и Бухарским эмиратом, что приводит к их ослаблению и делает легкой добычей царской России, превратившей Среднюю Азию в свою колонию. В узбекской литературе этого периода усиливается демократическая и просветительская направленность. Мощное демократическое звено в узбекской литературе на рубеже XIX—XX столетий представляла талантливейшая группа поэтов и писателей — Мукими, Фуркат, Завки, Увайси, Аваз Отар и другие мастера художественного слова, внесшие свой посильный вклад в развитие реалистического направления, из которых наиболее талантливым был поэт Мухаммад Амин Xоджа Мукими, автор острых сатирических стихов и лирических песен.
Пояснення: