Молодая девушка воспитана на французских романах. Она нежная, любящая, романтическая натура, влюбленная в бедного прапорщика Владимира Николаевича, который гостил у них в деревне по соседству. Тот искренне и пылко влюблен в Марью. Девушка понимает, что родители не позволят ей выйти замуж за несостоятельного человека, потому решается на рискованный шаг – тайное венчание. Но внезапная метель, занесшая деревенские дороги, сыграла в повести одну из главных ролей. Именно разбушевавшаяся стихия стала причиной того, что Марья была обвенчана с другим мужчиной, а ее возлюбленный заблудился по дороге и отыскал церковь только на утро. Владимир понимает, что не может найти дорогу до церкви. Это стечение обстоятельств ничто иное, как неизбежный рок, что понимает читатель в конце произведения. Узнав о том, что избранница обвенчана с другим, Владимир возвращается в полк.
Я считаю, что можно найти счастье в том, чтобы несчастным. Ведь когда делаешь добро людям, которые в этом нуждаются, это обязательно вернётся пусть и позже. В пример можно привести Пугачева и Гринева. Когда Пугачев был бродягой и он замерзал, Гринев дал ему заячий тулуп. Затем когда уже Пугачев взял Крепость он увидел того самого Гринева, который дал ему тулуп ( когда он нуждался ) и согласился из-за этого его помиловать . Гринев не ожидал, что его помилуют, но был рад, что тогда он дал Пугачёву заячий тулуп.
На основании этой ситуации можно сделать вывод, что можно найти счастье в том, чтобы несчастным.
Объяснение:
Писала сама, в инете нет. Удачки надеюсь будет пятерка)))
Образ Олеся
Олесь — простий сором’язливий хлопчик, що навчається у сільській школі. Ось як описав його зовнішність автор: «Він ще малий, головою ледь до клямки дістає. Очі в нього чорні, глибокі, як вода в затінку, дивляться широко, немов одразу хочуть збагнути увесь світ».
Характеристика Олеся
Хлопчика Олеся характеризують такі людські риси:
добрий
людяний
гуманний
лагідний
співчутливий, небайдужий
уважний та пильний до природи, вміє бачити красу навколо себе
сором’язливий
розумний
допитливий (цікавиться усіма дрібничками, що трапляються йому на шляху до школи)
смирний
слухняний по відношенню до матері
з повагою та бережливістю ставиться до природи
дбайливий
старанний
відмінно навчається у школі (до випадку з малюванням дятела замість горщика)
рішучий, впертий (вміє відстоювати власну думку і протестує проти вчительки, яка не хоче його зрозуміти)
щирий
щедрий
незлопам’ятний (з легкістю забув образу на Федька Тойкала, який його вдарив за, нібито, зраду)
вдячний
здатний стати справжнім, вірним другом, але поки що не знайшов собі приятеля серед однолітків, адже вони, так само як і дорослі, вважають його диваком
Аналіз твору «Дивак»
Чому Олеся називають диваком?
Передусім, через його незвичне, безмірне захоплення природою. Хлопчика захоплює краса рідного краю. Він з такою всепоглинаючою любов’ю ставиться до природи, що йому навіть шкода псувати лід, яким покрилася річка. Ось витяг з його діалогу з іншими школярами:
— Ей, Олесю! – кличуть з гурту. – Гайда з нами подушки гнуть!
— Навіщо лід псуєте? – у відповідь Олесь. – Він ще молодий.
Чим зацікавив мене Олесь з оповідання «Дивак»?
Своєю поведінкою Олесь мене не просто зацікавив, а навіть вразив. Хлопчик дуже трепетно і зворушливо ставиться до природи. Можна сказати, він сприймає її як живу істоту. Ось приклади епізодів, що траплялися з Олесем та дозволяють зробити висновок про нього як особистість:
не забрав у дятла шишки
допоміг сосні не впасти, бо нагріб снігу під окоренок
намагався перешкодити хижій щуці з’їсти пліточку та жалкував, що це не вдалося
переймався, що коням буде важко везти багато сіна
прохав діда Прокопа не хльоскати, тобто не бити, батогом коней.
У чому головна думка твору Григора Тютюнника?
Автор поставив за мету через образ маленького хлопчика Олеся показати ставлення до природи з ніжністю та любов’ю. Оповідання навчає підростаюче покоління бути і помічати мальовничу красу рідного краю, а головне — охороняти скарби природи.
У творі зображено різне ставлення людини до природи, адже хлопчику Олесеві протиставлений образ його діда Прокопа, який споживацьки ставиться до природи. Це і є відображенням боротьби добра і зла в оповіданні: з одного боку, духовна краса особистості й єдність людини та природи (через образ Олеся), з іншого — користолюбство, черствість і жорстокість (через образ діда Прокопа).
На мою думку, саме такі люди, як Олесь, врятують світ, адже вони мудрі, небайдужі до чужого горя та чутливі до навколишнього світу.