1)"Ангел" автор Михаил Юрьевич Лермонтов.
2)Написано в 1831 году, юный ,16-ти летний поэт посвятил стихотворение памяти матери-Марии Михайловне,которую он потерял в три года. Колыбельная,которую пела поэту мать,навеяла написание стихотворения,поэтому оно очень напевно и легко ложится на музыку.Поводом для написания послужил замысел поэмы "Демон",автор противопоставил будущую поэму образу херувима.
3)Тема стихотворения:Рождение человека,одиночество и вера Богу.
Душа падает в мир,рождается человек,но его не понимают,людям чужд райский язык.Одиночество поэта-изгнание и непонимание людьми.Вера Всевышнему есть только у Ангела,он верит и славит Бога.Его песнь-призыв о но его не слышат люди,поэтому по ночам Ангел приносит души,они как посланники Бога,которые продолжат идеи Ангела.
Идея:показать миссию поэта-пророка,который должен нести слово Божье людям,но обречён на непонимание людей и страдания.
Главная мысль:Поэт может быть отвергнут людьми и обречён на непонимание,изгнание,но его слова останутся навечно в сердцах людей,как и память о нем,несущим светлую песню.
4)Автор использует красочные эпитеты,который создают особую атмосферу происходящего,создают нежный и чистый образ Ангела,новой души,помнящей песнь:тихая песня,святая песня, безгрешные духи,непритворная хвала,душа младая,великий Бог,желание чудное,скучные песни земли,звуки небес.
Метафоры рассказывают смысл,вложенный автором в образы:небо полуночи;толпа туч,звёзд;кущи райских садов;мир печали и слёз,живая песнь без слов.
Олицетворения оживляют душу,мир природы:месяц, звезды, и тучи внимали песне;звук песни остался — без слов, но живой;душа томилась.
Противопоставление неба и земли,ира людей и небес:антитеза небо- земля,скучные-святые,звук песни -без слов,но живой.Инверсия-нарушение порядка слов,автор привлекает внимание к главному слову.Анафора,повторение звуков" И тихую...И месяц,И долго,И звуков..",автор подчёркивает бесконечность души,временность пребывания на земле и логически завершает произведение.
Романтизм Лермонтова ярко выражен в этом стихотворении. Лирический герой оторван от мира,вымышленный мир и мифические персонажи.Душа страдает,одиночество и противопоставление обществу-все признаки романтизма.Элегия ,с возвышенной атмосферой стихотворения.
5)Стихотворение написано четырёхстопным и трёхстопным амфибрахием.Амфибрахий-это трёхсложная стропа с ударением на средний слог,короткий трёхстопный,средний-четырёхстопный. Чередование короткого и среднего размера строф делают произведение музыкальным,напевным.
Стихотворение состоит из четырех четверостиший,поделённых по смыслу и продолжающих друг друга.В первой строфе - образ небес, вторая строфа -смысл песни,третья -описание будущей жизни. Последняя строфа-придаёт возвышенность и покой стихотворению, логически завершает произведение,делает вывод.В ней заключена нерешаемая проблема-томится на земле и тосковать по звукам неба.
Композиция четверостиший-рифма парная,мужская.Каждая строфа несёт законченный смысл и дополняет основную мысль.Развитие смысла идёт постепенно,из первого вытекает второе,смысл строф сопоставлен.
6)Автор использует литературную,книжную лексику,употребляя устаревшие слова,что придаёт особый возвышенный смысл произведению.Райские кущи,непритворна песнь,душа младая,внимали песнь,чудно желание.
7)Образ лирического героя-это Ангел Хранитель.Ангел несёт веру,вдохновляет людей песней.Автор говорит об Ангеле в третьем лице,ведя повествование от своего имени.Ангел противопоставлен скучному миру людей,небеса-земле.
План
Історія створення твору
Тема і ідея вірша
Художньо-зображувальні засоби
Образ ліричного героя
Історія створення твору
Вірш «Ангел» було написано в 1831 році і воно стало одним з не багатьох ранніх творів, яке було опубліковано при житті автора у збірці 1840 року «Одеського альманаху». Хто б не проводив аналіз вірша «Ангел» Лермонтова – маститий літературознавець або студент філфаку – всі сходяться на думці, що воно було написано в пам’ять покійної матері – Марії Михайлівні та навіяна спогадами про колискової пісні, яку вона співала своєму синові. Адже цілком можливо, що воно — передчуття швидкої смерті батька, Юрія Петровича, який помер у жовтні 1831 року у віці 44 років, з яким Михайло дуже мало спілкувався, але, безсумнівно, сильно любив, адже батько був одним з небагатьох, хто дуже рано зрозумів, наскільки його обдарований син.
Тема і ідея вірша
У вірші, що складається з чотирьох куплетів, описаний політ ангела, який несе «душу младую», перед її народженням у цьому світі «печалі і сліз». Подорож супроводжується тихим ангельським співом, славящим безгрішні душі, рай і Бога, який чує і розуміє не тільки душа, але і місяць, і зірки, і хмари…». І ця пісня, яку людині неможливо висловити, залишається в принесеної на землю душі, постійно терзаючи його в земному існуванні нез’ясовним «бажанням дивним» знову її почути. Адже ангельська пісня — це музика небес, яку повсякденне життя затулити не в змозі: «І звуків небес замінити не могли/Їй нудні пісні землі». Розповідь про небесне польоті в обіймах ангела та опис випробувань, які чекають невинну душу, ділять вірш порівну.
Копеечный рецепт, от которого бросают курить все! Народное средство
Читать далее »
Художньо-зображувальні засоби
Як же вийшло створити такий мелодійний вірш, який нагадує пісня ангела і змушує зануритися в роздуми про вічне? Якщо звернути увагу на синтаксис, то видно, що всі строфи — це самостійні речення, пов’язані між собою, закінчуються крапкою. Для того щоб передати урочистість моменту перенесення душі з одного світу в інший, пісні ангела Лермонтов дає епітети «тиха» і «свята». Небесним «кущам райських садів» протиставлено земне існування людини, і для цього використані останні рядки другої строфи: «…і хвала/ його непритворна була». Ці рядки ніби змінюють настрій, торжество змінюється смутком і приреченістю за втраченою близькості до божественного. Розмір — трехстопный амфибрахий, в якому ударні склади, супроводжувані безударными, звучать дуже м’яко, надаючи плавність всьому тексту. У вірші «Ангел» Лермонтова аналізу необхідно піддати і звукову сторону, так як алітерація, ассонанс і підбір слів з переважаючими в них м’яких шиплячих і свистячих звуків передають відчуття повітря, рассекаемых крилами ангела.
Образ ліричного героя
Як і в більшості попередніх творів юного генія, у вірші «Ангел» простежується вплив західної літератури на його творчість, а саме вплив лірики Байрона. Почуття обраності, протиставлення себе навколишнього світу, самотність властиво всій ранній ліриці Лермонтова. А цей невеликий романтичний начерк став одним з перших, в якому поет намагається зрозуміти й пояснити, в першу чергу самому собі, чому він відчуває себе настільки самотнім і не зрозумілим серед оточуючих його людей. Туга за чогось неусвідомленого з того, що не можна побачити або почути, міцною ниткою зв’яже всі твори Михайла Юрійовича.
Короткий путь исследователя отнюдь не является легким, но требует действительно учитывать опыт, накопленный людьми. Митраша проявил характер первопроходца, исследователя, когда, вспоминая указания отца, пошел по тонкой тропинке. Но он пока еще был только мальчиком, и ему не хватило жизненного опыта, чтобы поверить траве белоус. В этот момент автор жалеет Митрашу, глубоко сочувствует ему. Он пишет о сороках, которые увидели мальчика и стали трещать на весь лес: «И очень умные на всякое поганое дело сороки смекнули о полном бессилии погруженного в болото маленького человечка». Сочувствие и желание мальчику вызывают такие слова автора: «Маленький человечек с двойным козырьком кричать перестал. По его загорелому лицу, по щекам блестящими ручейками потекли слезы». Характерно, что корзинка с едой осталась у Насти.
Объяснение:
:)
Не я сделал