Энергия человеческой культуры – это совсем особый вид энергии живого вещества.
Человек совершил огромную ошибку, когда возомнил, что может отделить себя от природы и не считаться с её законами.
У природы всего четыре больших декорации – времена года, вечно одни и те же актеры – солнце, луна и прочие светила, зато она меняет зрителей, отправляя их в иной мир.
Экология стала самым громким словом на земле, громче войны и стихии. Оно характеризует собой одно и то же понятие вселенской беды, никогда прежде не существовавшей перед человечеством.Земля может.Я нашел себе любимое дело: искать и открывать в природе прекрасные стороны души человеческой.
Лес в своём понятии содержит столько поэзии… До того красиво, что жить хочется.
Потому мы и радуемся, попадая в природу, что тут мы приходим в себя.
Рыбе - вода, птице - воздух, зверю – лес, степь, горы, а человеку нужна Родина, и охранять природу – значит охранять Родину.
Удовлетворить потребность, но не жадность каждого.
Якось пастушок, погнавшись за козою, впав у провалля. Коли отямився, то побачив, що лежить на площі великого міста; кожен житель там будує свою вежу, яка весь час завалюється.
Пастушок хотів розпитати, що це за місто, але на його питання ніхто не відповідав. Лише один дідусь сказав, що тут живуть самі яяни, які визнають лише своє "я" і запитань інших не чують. А він почув питання тому, що чужинець, що його здолали немощі і він не може поправити свою вежу. Пастушок сказав, що охоче до старому, аби йому дали щось поїсти. Дідусь розповів, що яянину ніхто не може догодити, бо тільки він сам усе найкраще знає й уміє.
Хлопчик поцікавився, чи є з цього міста вихід. Дід сказав, що є сім брам, через які можна вийти, сказавши слово "ти". Але жоден із яян не може його вимовити.
Тоді пастушок взяв немічного дідуся собі на плечі й пішов до найближчої брами. Там вимовив чарівне слово й опинився серед знайомих скель. А за спиною в нього був не дід, а мішок із самоцвітами.