Автор розповідає про юнака Павлуся з козацького роду Судаків та його сестру – Ганусю. Про те, як на їх рідне село напали татари, його рідних вбили, сестру захопили у полон, а хлопчик утік до козаків поблизу селища. Так подорожуючи від одного козацького поселення до іншого, він мріяв звільнити свою сестру з турецького полону в Криму. Його брат не вірив, що Ганнусю можна знайти та звільнити, та Павлусь один поскакав до Криму, щоб там знайти сестру. Випадково потрапивши у полон до Харциза, степового розбишаки, він був проданий в турецьке село Коджамбаку сину місцевого ефенді – Мустафі. Там хлопець познайомився з невільником Остапом Швидким, став розпитувати про можливість утечі. В один деньйому майже вдалося утекти на коні, але по дорозі додому його запідозрив один татарин і Павлуся повернули до селища та наказали побити нагаєм. Перед виконанням наказання він почув від одного пана, що син вельможі, Девлет -Гірея, безвісти зник в Україні. Павлусь сказав, що знає про долю його сина, і хлопця повезли до Девлет-Гірея. Там він попросив знайти його сестру Ганусю, що була в Криму. Дівчинку розшукали, привели до вельможі, вона розповіла де знаходиться Мустафа (Павлусь пояснив їй що потрібно казати). Через певний час Мустафу знайшли, і за це Девлет-Гірей подарував волю Павлу, Ганні і Остапу Швидкому, козаку що був у рабстві з Павлусем. Павлусеві довелося виявити велику сміливість, витримку, кмітливість, щоб потрапити в Крим і знайти б урятувати сестру. У які б скрутні обставини не потрапляв хлопець, він ніколи не втрачав почуття людської гідності, не зраджував християнської віри. Це до йому вистояти й досягнути мети, незважаючи на його молодий вік.
Объяснение:
