Свиня і кібець (байка) Укр.народна Свиня восени забрела в ліс. Там вона натрапила на жолуді й почала трощити. Налопалась по саме нікуди, іще б жерла, та вже в пельку не лізло. Вона тоді звалилась на бік і заснула там же під дубом. Як тільки виспалася, знічев'я почала рилом рити землю біля дуба, попідривала всі корінці. На дубі на той час сидів кібець; побачивши невчтивість свині, сказав їй: - Безтолкова ти тварино, що ти робиш, навіщо псуєш корінці дуба? Він же може захиріти і засохне. - А що мені до того, нехай сохне, я не жалію, мені потрібні тільки жолуді, бо од них я жирію. - Дурна ти скотина, не дарма тебе свинею величають: ти роззуй очі, підніми вгору пику і побачиш, що жолуді на дубі ростуть. Як він засохне, так і жолудів тобі не буде. Пам'ятай, що дуб тебе годує, а не ти його. Ти того й не тямиш, що без дуба з голоду здохнеш. Свиня засоромилася, потинялась додому.
Писала в 8 классе,возможно В главе "Приступ" Пугачев предстает перед нами в качестве самозванца, который жестоко расправляется с жителями Белогорской крепости, отказавшимися признать в нем царя. В сцене пира (глава 8) "Незванный гость" Пугачев предстает в героическом ореоле. Гринев видит, что в лице Емельяна нет ничего свирепого. После песни у Гринева возникает высокое поэтическое чувство. Его удивляет свобода и товарищество, царящие среди казаков. Пугачев предложил герою "послужить верой и правдой" или по крайней мере обещать не воевать против него. Получив отказ, он отпускает Гринева "на все 4 стороны". В этом поступке он проявляе великодушие, человечность и милосердие, уважение к чужой искренности и к офицерской чести и достоинству. Человеческий интерес к Гриневу заставляет Пугачева забыть о себе, как о царе, проявить человеческие качества. Суть образа Пугачева - желание выйти из навязанной роли и прожить жизнь не холопа, а самодержца. Он одинок в толпе, желает душевного общения, что отткрывается при встречах с Гриневым.
Маленький принц побывал на семи планетах. Последней была Земля-очень непростая планета! Здесь Маленький принц подружился только со змейкой, Лисом и летчиком. Змея обещала ему, когда он горько о своей планете. А Лис научил его дружить. Каждый может кого-то приручить и стать ему другом, но всегда нужно быть в ответе за тех, кого приручил. Маленький принц решил вернуться к своей розе, потому что был за нее в ответе. Он отправился в пустыню-на то самое место, где упал. Так они с летчиком и познакомились. Летчик нарисовал ему барашка в ящичке и даже намордник для барашка, хотя раньше думал, что умеет рисовать только удавов-снаружи и изнутри. Маленький принц был счастлив, а летчику стало грустно-он понял, что его тоже приручили. Потом Маленький принц нашел желтую змейку, чей укус убивает в полминуты: она ему, как и обещала. Змея может всякого вернуть туда, откуда он пришел, -людей она возвращает земле, а Маленького принца вернула звездам. Летчику малыш сказал, что это только с виду будет похоже на смерть, поэтому печалиться не нужно-пусть летчик вспоминает его, глядя в ночное небо. И когда Маленький принц рассмеется, летчику покажется, будто все звезды смеются, словно пятьсот миллионов бубенцов.
Свиня восени забрела в ліс. Там вона натрапила на жолуді й почала трощити. Налопалась по саме нікуди, іще б жерла, та вже в пельку не лізло. Вона тоді звалилась на бік і заснула там же під дубом. Як тільки виспалася, знічев'я почала рилом рити землю біля дуба, попідривала всі корінці. На дубі на той час сидів кібець; побачивши невчтивість свині, сказав їй:
- Безтолкова ти тварино, що ти робиш, навіщо псуєш корінці дуба? Він же може захиріти і засохне.
- А що мені до того, нехай сохне, я не жалію, мені потрібні тільки жолуді, бо од них я жирію.
- Дурна ти скотина, не дарма тебе свинею величають: ти роззуй очі, підніми вгору пику і побачиш, що жолуді на дубі ростуть. Як він засохне, так і жолудів тобі не буде. Пам'ятай, що дуб тебе годує, а не ти його. Ти того й не тямиш, що без дуба з голоду здохнеш.
Свиня засоромилася, потинялась додому.