эпитеты :
Я увидел синее море.
У моего соседа золотые руки
Борис залюбовался на красную девицу
У тренера по боксу стальные мышцы
Я встал и увидел красное солнышко
метафоры:
У меня глаза выпали, когда я увидел это
У этой девушки доброе сердце
Корабль плыл,разрезая воду
Любовь-вкуснейшее вино
Я еще долго слышал его твердые шаги
сравнения:
Он бежал словно лебедь витал в облаках
Мама сварила суп, который на вкус был как божественный нектар
Подобно ласковому зверю метель во двор к нам забралась
С высоты мне казалось, что люди- обыкновенные мураши
Мама , словно крылами, накрыла плачущего ребёнка
инверсия:
Бывает, просыпаешься утром ты, а в глаза солнце яркое светит
Иногда так хочется сильно не идти на работу, что начинаешь придумывать причины дома остаться.
Случалось ли с Вами, что идете спокойно, а из-за угла машина на большой скорости вылетает, и перед глазами вся жизнь проходит?
Не все возможность имели увидеть чудо какое-то, солнечное затмение, например.
А Вам часто хочется ли просто лечь, лежать и, чтобы никто не просил ничего?
Объяснение:
Лучший ответ
Удачи
Мій улюблений герой твору є Вілфред Айвенго.
Він — відважний, безстрашний воїн. У перших розділах роману, коли сам герой іще не з’являється перед нами, ми чуємо розмову в замку Седрика Сакса про звитяжні подвиги Айвенго, про його лицарську доблесть. Потім ми захоплено гаємо за відвагою, бойовою вправністю й навіть чемністю та галантністю Лицаря, Позбавленого Спадщини, на турнірі. Він не скористався випадковою перевагою під час однією з сутичок, намагаючись перемагати лише гідно. Нарешті, одночасно з батьком і коханою Айвенго, ми дізнаємося ім’я переможця турніру. Повернувшись після хрестового походу, він вірно служить королю Річарду, який у цей час повернувся до Англії, захищає честь короля і його хоробрих воїнів. Айвенго попереджає про небезпеку Ісаака, з яким хотів розправитися храмовник. Він усім серцем покохав вихованку Седріка — леді Ровену. Його почуття не остудило навіть те, що його батько, маючи намір одружити Ровену з Ательстаном Коїгтисбурзьким, позбавив Айвенго спадщини й вигнав із дому. Перемігши на турнірі під Ашбою, лицар Позбавлений Спадку обирає королевою турніру леді Ровену. Зрештою сила кохання перемагає: старий Седрік дарував синові прощення, і згодом Айвенго з коханою Ровеною одружуються
