в первой фразе рассказа м. а. осоргина «пенсне» содержится утверждение, что вещи «живут своей жизнью». у писателя «часы шагают, хворают, кашляют», «печка шипит», «ножницы кричат». осоргин активно использует олицетворение, с которого неодушевленные предметы приобретают одушевленные качества. например, часы не идут, а шагают, как кашель передан бой часов. часто используется метафора, поэтому у осоргина повседневны бытовые вещи приобретают свой особый характер: «вещи‑труженики», «демократичный стакан». «что‑то поразительное» видит осоргин в украшениях, тонко подмечая все мелочи, он складывает их воедино, рисуя уже не предмет, но человеческий характер.
пенсне показательна. автор рассуждает о том, что вещи живут своей жизнью, об их намерениях и действиях. в пример он ставит то, что вещи вдруг теряются и так же неожиданно находятся. это юмористическое утверждение сродни «закону подлости». автор рассказывает о пропавшем пенсне, которое исчезло во время чтения. обыскав все карманы, кресло, книгу, всю комнату и наконец квартиру, так его и не нашел. зато поисков пенсне дошла до генеральной уборки, но не смотря на то, что «вся квартира обновилась, посветлела», найти пропавшее пенсне так и не удалось. на автору пришел его приятель, попытавшийся разгадать эту загадку логически, начертив план комнаты, над которым он долго размышлял. однако эти размышления ровным счетом ничего не дали. пропавшее пенсне нашлось совершенно неожиданно, но факт его находки рассматривается, как что‑то совершенно естественное: «нужно было видеть моего пенсне, вернувшегося из долгой прогулки».
подробнее - на -
я вважаю що у медуз
Объяснение:
Майже всі ссавці мають чудово розвинений нюх. Лише в окремих видів зір та слух розвинені краще, ніж нюх. Наприклад, літаючи, кажан покладається на свій дужк чутливий слух - адже він користується звуколокацією. Але маючи тонкий слух, кажани також реагують і на запахи. Запахи добре поширюються у воді, але ссавці, що живуть у воді, під час занурення закривають носові отвори і не можуть дихати. У китів і дельфінів органи нюху відсутні, і в їхньому головному мозку немає нюхових центрів. Тюлені відчувають запахи тільки на суші, втрачаючи цю здатність у воді.
Більшість ссавців мають дуже добре розвинені органи нюху. Молекули летючих пахучих речовин зазвичай вільно циркулюють у повітрі, їх увсебіч розносить вітер. Тварина, принюхуючись, стоїть на одному місці доти, доки разом з повітрям до її носової порожнини не потрапить хоча б декілька таких молекул, надаючи потрібну їй інформацію. Найважливішою частиною органу нюху є слизова оболонка носової порожнини, яка вловлює і реєструє пахучі речовини. Звідти нерви передають інформацію до центрів нюху головного мозку. Головний мозок її аналізує, тобто визначає, шо означаєтой чи інший запах. Чим більшу поверхню носової порожнини займає слизиста оболонка, тим чутливішим є нюх. У людини вона займає 4 см , у кішки - 14 см2, а у собаки - 150 см2. У багатьох ссавців є додатковий орган нюху, який, за іменем його відкривача, називають Якобсоновим. Це - горбиста слизова порожнина в піднебінні. Такий орган має більшість ящірок та змій (саме в нього змії переносять язиком повітря). Плазуни і земноводні з його до сприймають запах їжі. У копитних тварин Якобсонів орган служить для сприйняття статевих феромонів. Саме він спонукає жеребця виявляти знаки уваги готовій до спаровування самці.Для людини запахи не є життєво важливим джерелом інформації, оскільки вона більше опирається на зір і слух, але для більшості ссавців запахи несуть дуже важливі відомості. Запахи відіграють особливо велику роль у спілкуванні матері й дитинчат. Наприклад, досвідчені вівцеводи знають, що треба зробити для того, щоб вівця, у якої померло ягня, прийняла нового сосунка: його необхідно прикрити зверху шкурою загиблого дитинчати -тільки тоді вівця почне його годувати і піклуватиметься, як своїм. Всі тварини залишають „повідомлення" у вигляді запахів. Так, великі хижаки родини котячих залишають пахучі мітки - виділення спеціальних залоз, що знаходяться на морді. Обнюхуючи залишені мітки, тварини отримують всю необхідну інформацію про їхнього власника. Якщо мітки пахнуть слабо, прибулець сміливо може продовжувати шлях по чужих володіннях, а якщо запах зовсім свіжий, йому краще зійти з дороги, щоб уникнути зіткнення з господарем території. Домінуючий самець кролика позначає калом усю територію, а секретом розташованої під підборіддям залози натирає свою партнерку і дитинчат. Так він позначає ділянку, шо належить йому, і затверджується в групі. Кал видри має дуже різкий запах. Усі куничні мають розвинені анальні залози, виділення яких використовують не тільки для позначення території, але і як засіб самозахисту.