Нашла эту басню.Рассказывает о том,что сосед Фока пришёл в гости к соседу Демьяну.Демьян угощал его вкусной ухой.Фока съел три тарелки,объелся.А Демьян всё нахваливал уху и заставил съесть ещё тарелку.С Фокой стало чуть ли не плохо.Но Демьян опять стал его уговаривать,говоря,что не любит "чванных".Фока не выдержал и убежал домой.С тех пор он дружить с Демьяном перестал.
В конце басни мораль для писателей,чтобы они не говорили попусту,чтобы от их произведений не стало читателю плохо,как от Демьяновой ухи.
Iз часiв середньовiччя i до наших днiв лiтература черпає з Бiблiї теми, сюжети i мотиви, переосмислюючи їх вiдповiдно до вимог та iдей свого часу. Найбiльшою популярнiстю серед українських письменникiв користувалася притча про сiяча, що пояснюється просвiтительською функцiєю лiтератури, прагненням вiдкривати народовi очi на його життя. До неї не раз звертався Тарас Шевченко (”Чигирине, Чигирине…”, поеми “Сон” i “Кавказ”, “Саул”, “Не нарiкаю я на Бога”) i Пантелеймон Кулiш (”Дума”, “Старець”, “Неньчина пiсня”). Цю притчу у демократично-просвiтительському дусi перетлумачують Юрiй Федькович (”Нива”, “Дикi думи”, “Думи мої, дiти мої”) Михайло Старицький (”На новий рiк”, “Нива”). Значну популярнiсть в українських письменникiв мали притчi про таланти, блудного сина, любов, багача i бiдного Лазаря, про терен. Наприклад, Тарас Шевченко (”Притча про блудного сина”), Iван Франко (”Дума про Наума Везумовича”, “Притча про терен”), Леся Українка (”У пущi”), Павло Грабовський (”До сестри”).
Виступ учня-мистецтвознавця з розповіддю про картину Рембрандта «Повернення блудного сина» (1668). ЕрмітажЄвангельська притча про блудного сина розповідає про те, як легковажний юнак, забравши свою частку батьківського майна, залишив рідний дім у пошуках розваг. Переживши чимало випробувань і сорому, він вирішив повернутися в батьківський дім, де знайшов прощення, любов та відпочинок.Тема повернення блудного сина давно цікавила Рембрандта. Він неодноразово використовував її в офортах і малюнках. У картині велична ідея втілюється в лаконічній та виразній композиції. Домінують чіткі вертикалі спокійних та величних фігур, що застигли у німоті. Одяг батька спадає широкими складками, обриси його фігури повністю включають у себе контури фігури сина, що ще більше підкреслює нерозривний зв’язок цих двох людей та надає групі особливої монументальності.Емоційний вплив картини визначається нерозривним поєднанням освітлення й колориту. У яскравому буянні кольорів фігури ніби виростають з темряви, і серед приглушених зеленувато- і краснувато-коричневих тонів оточення і променів світла найбільше виділяється червоний колір плаща батька. Особливу широту і свободу має в цій картині складний живопис, характерний для пізнього мистецтва Рембрандта. В освіт-лених місцях фарба накладається опукло-шорсткувато — часто не пензлем, а шпателем чи пальцем. Поверхня картини, що зблизька здається хаотичною палітрою різної форми мазків, на відстані стає виразною та вражаючою.4. Підготовка до творчої роботи «Біблійні сюжети у віршах російських поетів»1) Мета роботи — прочитати вірші О. Пушкіна, І. Буніна, О. Жемчужникова, порівняти їх з відомими біблійними сюжетами, зробити висновок про спільне та відмінне у цих творах та епізодах Священного Письма (чи йде поет за біблійним сюжетом, чи додає щось до нього,якою мірою...)2) Стиль викладання — науковий.Початок може бути таким:
Объяснение:
Нашла эту басню.Рассказывает о том,что сосед Фока пришёл в гости к соседу Демьяну.Демьян угощал его вкусной ухой.Фока съел три тарелки,объелся.А Демьян всё нахваливал уху и заставил съесть ещё тарелку.С Фокой стало чуть ли не плохо.Но Демьян опять стал его уговаривать,говоря,что не любит "чванных".Фока не выдержал и убежал домой.С тех пор он дружить с Демьяном перестал.
В конце басни мораль для писателей,чтобы они не говорили попусту,чтобы от их произведений не стало читателю плохо,как от Демьяновой ухи.