М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
маришка197
маришка197
30.12.2022 14:02 •  Литература

Рассматриваемые темы произведения Алые паруса надо ​

👇
Ответ:
kupcovaSvetl
kupcovaSvetl
30.12.2022

Темы произведения "Алые паруса":

тема девочки-сироты

тема богатых и бедных

тема отношений человека и общества

тема исполнения мечты.

4,7(93 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
Ymnikas
Ymnikas
30.12.2022
«ПОЦЕЛУЯМИ ПРЕЖДЕ СЧИТАЛ», стихотворение раннего Лермонтова. (1832), мотивы, идеи и общая тональность которого более характерны для позднего периода творчества поэта. В стихотворении Лермонтов. подводит черту под прожитой жизнью, оценивая ее предельно обобщенно, резко, без полутонов, с противоположных по смыслу символизированных определений: «Поцелуями прежде считал я счастливую жизнь свою»; «И слезами когда-то считал я мятежную жизнь мою». Но эти антиномичные состояния оказываются уравненными и несостоятельными перед главным исходом: «Но теперь я от счастья устал, / Но теперь никого не люблю». Повтор последнего стиха в первых двух четверостишиях настойчиво утверждает в настоящем времени одно-единственное всепоглощающее состояние лирического героя. 
Однако в третьей, заключительной строфе устойчивость авторской позиции исчезает. Поэт рисует символический образ «разорванного» сознания; лирический. герой отказывается от любви, этой главной нити, связующей его с людьми (ср. также в стих. «И скучно и грустно»: «Любить — но кого же? — На время не стоит труда, / А вечно любить невозможно»), что ведет к мучительной пытке «дурной бесконечностью» времени. Он не может жить ни ибо оно необратимо, ни надеждой, ибо он не может любить. Сознание «не в силах согласовать все эти временны́е ориентиры», овладеть своим собственным субъективным временем: «И я счет своих лет потерял / И крылья забвенья ловлю: / Как я сердце унесть бы им дал! / Как бы вечность им бросил мою!». Таим образом, лирический герой выпадает из естественного. ритма человеческого бытия («счет своих лет потерял»). 
Образ лирического. героя, проходя различные стадии «кристаллизации», сближается с образом демона в одноименной поэме (1829—39); демон также неукоренен в человеческом бытии, его удел — такое же абсолютное одиночество: «Один, как прежде, во вселенной, / Без упованья и любви!..», а желание забвения мучительно и неосуществимо. 
4,5(30 оценок)
Ответ:
timon201
timon201
30.12.2022

Йоанна Ягелло. Кава з кардамоном. – Л.: Урбіно, 2013. – 240 с.

Почавши читати нову книгу сучасної польської письменниці Йоанни Ягелло в чудовому українському перекладі фахівців львівського видавництва «Урбіно», я відчув дивний мікс цікавості та остраху, адже ніколи раніше не стикався із рецензуванням підліткової літератури.

Першою особливістю, що привернула мою увагу, стала своєрідна композиція роману, адже назвами розділів книги є місяці року, коли відбувалися певні події в житті 15-річної учениці гімназії Ліни. Дівчинка ніколи не відчувала підтримки та взаєморозуміння в сім’ї, оскільки мама завжди була зайнята важливою роботою, щоб забезпечити добробут Ліни та її молодшого брата Кая. Тепер мама мусить поїхати з Польщі надовго, і всі хатні турботи та догляд маленького брата важким тягарем лягають на тендітні плечі дівчинки. І хоч вітчим та бабусі доволі прихильно ставляться до Халіни, їй бракує уваги та тепла. Крім того, в Халіни постійно виникає відчуття, що дорослі мають певну родинну таємницю, яку прагнуть ретельно приховати і бояться її викриття.

У школі – суцільні контрольні і проблеми перед випускними іспитами, стосунки із найкращою подругою Наталею – безнадійно зіпсовано, а хлопець Андріан, якого Лінка досі вважала лише своїм другом, ставиться до неї якось інакше… Можливо це і є кохання, чи лише гра її бурхливої уяви?

Ліна у всьому почувається винною і, щоб відволіктися від суперечливих думок, вирішує поїхати в село до бабусі, адже так давно не провідувала її. Саме там дівчина випадково знаходить мамину фотографію, на якій добре видно вагітність її мами, а отже в Халіни десь є сестра чи брат, з яким дівчина так давно мріє поговорити, поділитися власними радощами і печалями, але чому дорослі стверджують, що дитина померла і що з нею сталося насправді?..

Героїня прагне дізнатися правду попри все, тому починає довгі пошуки – їде до краківського дитбудинку, але там їй відмовляються до посилаючись на таємницю всиновлення.

На тлі розповіді про проблеми і життя дівчинки-підлітка, авторка, ніби за читача стати безпосереднім учасником подій і замислитися над проблемами, що ніколи не втратять актуальності у сучасному світі: прірва відчуження і нерозуміння між батьками та дітьми, прагнення підлітків знайти себе у не вирі життєвих проблем та амурних переживань, проблема сімейних таємниць, які руйнують родинний затишок. Як знайти правильне рішення і вірний вихід із складних ситуацій – неодмінно підкаже прекрасна літературна новинка, що смакує приємно і легко, наче гаряча кава з кардамоном!

У тексті книги можна певні тенденції поняття «Нонконформізму», яке ввів у літературу англійський письменник Джером Девід Селінджер у своєму романі «Над прірвою у житі», адже, по суті, Лінка Йоанни Ягелло, як і Голден Коліфілд Селінджера бунтує і висловлює власний протест проти аморального і бездушного світу дорослих.

4,4(49 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Литература
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ