Т. Г. Шевченко – основні мотиви творчості (за творами Т. Г. Шевченка)
Усю історію життя та творчості Т. Г. Шевченка можна назвати тяжкою та складною драмою. Особиста драма поета тісно сплітається з драмою його як геніального виразника думок і заповітів ідеалів рідного народу.
Ще будучи юним хлопцем Тарас Григорович Шевченко проймався глибокою тривогою за долю рідної землі та її людей. Адже батьки Тараса, його старші брати та сестри щоденно працювали на панщині, і хлопцю добре було відомо про тяжку долю кріпаків. Разом з цим Шевченко глибоко захоплювався славним героїчним минулим свого народу, його безстрашних ватажків. Тарас ніяк не міг зрозуміти, чому нація, яка має таку велику історію та таких славетних предків, мовчить та гне спини на панщині. Шевченко не збирався мовчати. І не мовчав! Засуджував російський царат та кріпацтво. Діставалося від поета і тим «землякам» – українцям, які «деруть шкуру» з «братів незрячих, гречкосіїв». Саме через свої переконання довелося Шевченку відбути заслання. У той скрутний час пережив поет найгірші відчуття: відчуття відірваності від рідного народу, відірваності від свого коріння. Давалася в знаки і відсутність спілкування з близькими людьми, однодумцями. Та Тарас не здався – і в засланні вдавалося йому писати і малювати, і таки повернувся поет на рідну Україну.
Для сучасної молоді Шевченко являється символом честі, правди і безстрашності, великого людинолюбства і священної ненависті до тих, хто намагається обмежити її волю.
Тараса Григоровича завжди підтримував народ, адже він мав єдину з ним думку – думку, як визволитися з-під тяжкого гніту кріпацтва. Шевченківська поезія підтримувала людей. Саме такі свідомі особистості, як Шевченко, творили велику історію нашої країни та народу історію. Великий Кобзар став для людей хлібом насущним, вони підпитувалися від його творів вірою, енергією та впевненістю у завтрашньому дні.
Не можна уявити Україну без Шевченка, а Шевченка - без України. Про історію рідної держави розповідає Кобзар у своїх творах, щоб пробудити у своїх співвітчизників почуття національної гідності і свідомості. Величні образи народних героїв постають перед нами зі сторінок «Кобзаря»:
Було колись – в Україні
Ревіли гармати;
Було колись – запорожці
Вміли панувати…
Тому Т. Г. Шевченко і є основою нашої душі, його твори переживуть століття і завжди будитимуть у серцях людей найблагородніші почуття.
Поет розуміє, що немає і не може бути вільної, щасливої і радісної вітчизни, поки "...скрізь на славній Україні Людей у ярма запрягли Пани лукаві... /"І виріс я на чужині"/. Шевченкові герої - це люди кровно зв'язані з батьківщиною. Це подвижники, для яких немає вищого почуття, ніж гаряча любов до стражденної матері-вітчизни. Такими патріотами були вожді народних повстань - Наливайко, Тарас Трясило, Богдан Xмельницький, Богун, Залізняк, Гонта.
Мой Пушкин,наш Пушкин,мои любимы страницы
Знакомясь с его творениями в детстве,каждый из нас становится поклонником его творчества.Его произведения мы перечитываем,запоминаем наизусть,вспоминаем лучшие моменты.Его нелёгкая судьба,короткая жизнь гения ,отразилась в Пушкинских стихах и прозе,отражая периоды его творчества и биографии. "У самого синего моря,жили старик со старухой",так начинается наше знакомство с удивительным миром сказок,когда мы ещё не умеем читать.С детства нам знакомо волшебное "Лукоморье",с неведомыми дорожками и сказочными героями,истории о жизни которых мы внимательно слушаем и запоминаем.Удивительные сказки в стихах,переносят нас в чудесные царства,где мы узнаём имя волшебника,который дарит нам чудеса-это Александр Сергеевич Пушкин,великий русский поэт. В школе мы знакомимся с искусством литературы,где почетное место занимает поэзия,неразрывно связанная с именем Пушкина.Его герои учат нас понимать,переживать,задумываться над вопросами жизни.Через произведения Александра Сергеевича,мы узнаём об истории России,бунте Пугачёва ,трудной почтовой жизни в глубинке, временах Петра Великого,основании Петербурга,жизни Онегинского дворянства и восстании декабристов.Изучая поэзию Пушкина,нам открывается удивительная красота русской природы,бескрайняя мощь и сила Руси. Произведения Пушкина раскрывают нам богатства русского языка,глубину и силу слова.Перед Пушкинским словом не могли устоять никакое преграды,самодержавие боялось его правдивых обличений,прогрессивное общество внимало его пламенным призывам, человечество с нетерпением ждало его новых творений.Мировое признание творчества Пушкина пришло позже,созданные им литературные традиции обогатили русскую культуры,подняли мир духовного развития на новую высоту.Творчество Александра Сергеевича -это наследие мировой литературы,а о своих произведениях сам поэт оставил великие строки:"Я памятник себе воздвиг нерукотворный,К нему не зарастет народная тропа."