Чому мене навчила Поліанна
Мені дуже сподобалася Поліанна - головна героїня роману "Поліанна" американської письменниці Елеонор Портер. Поліанна - дуже добра і весела дівчинка. ЇЇ життя було нелегким, але вона з усмішкою на обличчі подолала усі труднощі. Поліанна багато чому навчила мене.
Вона навчила мене бути оптимісткою, цінувати все, що в мене є, усюди знаходити привід для радості. Я захоплююся її вмінням сприймати труднощі, що випали на її долю, з оптимізмом і долати їх. А ще вона навчила мене безкорисливо допомагати людям. На прикладі Поліанни видно, що добру і щиру людину усі люблять. Тому, прочитавши книгу, я стала добрішою і щирішою. Я намагаюся допомагати іншим та більше посміхатися.
Мне хотелось бы написать в своем сочинении про мальчика, главного героя – Васю. Он очень рано остался без матери. На тот момент ему было всего 9 лет, это очень маленький возраст, чтобы осознать то, что жизнь может закончиться в любой момент. Но самое страшное, как мне кажется, это то, что вместо поддержки отца между родными близкими обострились отношения. Они стали отдаляться друг от друга. Василий стал бегать с мальчишками, так он познакомился с детьми из “дурного” общества. Но именно эти дети мальчику найти себя, показать, какой он на самом деле. А еще, они помирили сына и отца. Уже в той части, где автор нам рассказывает о дружбе Васи и Валика, мы видим, как меняется наш главный герой. Эта дружба пошла Васе на пользу, он изменился.