Іван Нечуй-Левицький — неперевершений майстер гумору, письменник, що створив в українській літературі цілий ряд яскравих літературних портретів; характерів, що стали потім алегоричним уособленням певних людських рис. У своєму творі мені хочеться розглянути основні засоби творення гумористичних та сатиричних образів у творі "Кайдашева сім'я" Нечуя-Левицького. Сміхова культура є важливим елементом українського селянського світу, який постає зі сторінок повісті. Джерелом комічного, як правило, є якась невідповідність, життєва суперечність, наприклад, між метою і засобами її досягнення, формою і змістом, діями і обставинами. Сміючись над чимось, ми немовби підносимося над визначеними суперечностями, долаємо їх. Отже, на сторінках повісті "Кайдашева сім'я" сміх — це виклик безглуздості обставин, які формують самі для себе герої твору, що ведуть домашню війну. Саме цей сміх дозволяє читачеві піднестися над дріб'язковістю подібних обставин, уникнути їх, очиститися від життєвої скверни. Письменник використовує різноманітні засоби творення смішного. Прослідкуємо, наприклад, за розмовою-грою між братами Кайдашами, в якій вони обговорюють риси дівчат. Уся ця розмова побудована на контрастах, несумісності смаків та уявлень про красу: "Доладна, як писанка" — "ходить легенько, наче в ступі горох товче, а як говорить, то носом свистить"; "повновида, як повний місяць" — "гарна... мордою хоч пацюки бий"; "тоненька, як очеретина, гнучка станом, як тополя; личко маленьке і тоненьке, мов шовкова нитка; губи маленькі, як рутяний лист" — "лице, як тріска, стан, наче копистка, руки, як кочерги, сама, як дошка, а як іде, аж кістки торохтять". Дотепні словесні характеристики підкреслюють критичність погляду хлопців, вдалі поєднання порівнянь викликають сміх. Отже, ми ігаємо тут використання такого засобу творення комічного, як словесна характеристика, дотепний вислів.
1 глава- Ссора лучших друзей 2 глава- Деление земли 3 глава- Письмо Дубровскому(мл) 4 глава- Болезнь отца 5 глава- Похороны 6 глава- Поджег дома 7 глава- Разбойническое начало Дубровского 8 глава- Шутка с медведем 9 глава- Дубровский меняется 10 глава- Дубровский признается кто он на самом деле 11 глава- Маша и Дубровский 12 глава- Дубровский влюбился в Машу 13 глава- Верейский пытается влюбить в себя Машу 14 глава- Хитрый план Князя 15 глава- Дубровский хочет забрать Машу к себе навсегда 16 глава- Накозание 17 глава-Мальчик и колечко 18 глава-Горькая свадьба 19 глава- Маша отказывается от услуг Дубровского 20 глава-Где Дубровский? 21 глава-Конец
Точного понятия к слову "друг" не существует. Друг — это человек, улыбка которого приносит радость, от присутствия которого становится легко и спокойно на душе. Этот человек является твоей опорой, плечом, на которое ты сможешь в любой момент опереться. Друг не подведет тебя, не оставит в самую трудную минуту; он знает, чем можно тебя порадовать, как развеселить и утешить. Настоящую дружбу не сломать обидой. Как сказал Цицерон: "Дружба проникает в жизнь всех людей, но для сохранения ее порой приходиться сносить и обиды". Друг — это луч света, тепла и доброты в суете и серых буднях жизни; это твоя родственная душа, которая понимает тебя, поддерживает, всегда говорит правду (какой бы она не была), хранит твои секреты.
Не следует требовать от человека полной отдачи вашей дружбе, ждать чего-то взамен; все должно делаться бескорыстно. Дружбе нужно учиться. Дружить — не значит иметь, значит отдавать. Дружба имеет огромное значение в нашей жизни.
У своєму творі мені хочеться розглянути основні засоби творення гумористичних та сатиричних образів у творі "Кайдашева сім'я" Нечуя-Левицького.
Сміхова культура є важливим елементом українського селянського світу, який постає зі сторінок повісті. Джерелом комічного, як правило, є якась невідповідність, життєва суперечність, наприклад, між метою і засобами її досягнення, формою і змістом, діями і обставинами. Сміючись над чимось, ми немовби підносимося над визначеними суперечностями, долаємо їх. Отже, на сторінках повісті "Кайдашева сім'я" сміх — це виклик безглуздості обставин, які формують самі для себе герої твору, що ведуть домашню війну. Саме цей сміх дозволяє читачеві піднестися над дріб'язковістю подібних обставин, уникнути їх, очиститися від життєвої скверни.
Письменник використовує різноманітні засоби творення смішного. Прослідкуємо, наприклад, за розмовою-грою між братами Кайдашами, в якій вони обговорюють риси дівчат. Уся ця розмова побудована на контрастах, несумісності смаків та уявлень про красу: "Доладна, як писанка" — "ходить легенько, наче в ступі горох товче, а як говорить, то носом свистить"; "повновида, як повний місяць" — "гарна... мордою хоч пацюки бий"; "тоненька, як очеретина, гнучка станом, як тополя; личко маленьке і тоненьке, мов шовкова нитка; губи маленькі, як рутяний лист" — "лице, як тріска, стан, наче копистка, руки, як кочерги, сама, як дошка, а як іде, аж кістки торохтять". Дотепні словесні характеристики підкреслюють критичність погляду хлопців, вдалі поєднання порівнянь викликають сміх. Отже, ми ігаємо тут використання такого засобу творення комічного, як словесна характеристика, дотепний вислів.