Привіт, Аліса.
Я, як і ти, ще дитина, і недавно в школі ми подружжя книгу про твої пригоди в Країні див.
Мені дуже сподобалося що ти смілива і допитлива, а також дуже творча дівчинка, тому що потрапляя у всякі переробки і пригоди, ти вибираєшся з будь-якої ситуації неушкодженою.
Ти своїми пригодами та ставленням даєш зрозуміти, що коли людина тільки дотримується певних догм, правил і ніколи не відступає від них, вона перестає творити й вільно мислити. Я знаю що у твої часи, в Англії, дітей навчали зовсім не так, як тепер. На кожен крок існувало неписане правило. Чемні дівчатка повинні були сидіти тихо, як мишки, і гратися в тихі настільні ігри - карти або шахи. Але тобі так хотілося бігати, голосно сміятися і жити у світі своєї уяви! І ти це зробила, хочь і у вісні.Твоя історія ще раз доводить, що усі великі відкриття, відбуваються тоді, коли людина йде не тим шляхом, яким йдуть усі, а шукає власний, коли вона знаходить рішення, що суперечать нормам.
Дякую, тобі що завдяки цікавої гри ти навчаеш багато поколінь дітей вільно мислити і творити.
До побачення, Аліса, бажаю тобі завжди залишатися творчою і особливою людиною!
Объяснение:Вітальне слово це твір
В "Слове о полку Игореве" описан неудачный поход на половцев 1185 года русских князей, под руководством новгород-северского князя Игоря Святославича (2 апреля 1151 – весна 1201).
В "Плаче Ярославны", как составной части произведения, Ярославна (Ефросинья Ярославна — жена князя Игоря) скорбит об Игоре, попавшем в плен и о павших русских воинах. В тексте "Слова о полку Игореве" эта часть произведения именно таким названием не выделяется. Выделение "Плача Ярославны" принято исследователями "Слова о полку Игореве".