Ось така відповідь (але я вже це писав раніше)
Г. В. Лонгфелло (американський поет) у «Пісні про Гайявату» створив образ мудрого вождя, що володіє надприродною силою, яку він використовує на благо свого народу.
Великий Дух Гітчі Маніто — Життя Владика – накреслив путь рікам і напустив у них риби. Дав індіанцям землю й населив її тваринами. Він любить представників усіх індіанських племен. Для нього усі вони – його вищі ТВОРІННЯ. Саме тому він дарує їм не лише усі природні багатства, але й писемність.
Розуміючи, що між різними племенами палає непримирима ворожнеча й звіряча лють, він покладає на Гайявату місію встановлення миру й злагоди. За для цього він скликає усі племена на велику раду, щоб викурили вони Люльку Згоди й, нарешті, поразумілися.
Звертаючись до своїх дітей, Гітчі Маніто, закликає усі народи жити по-братськи у єдиній спільноті. Саме в цьому проявляється велика любовь і турбота Владики Світу про людей. Він закликає їх до примирення заради продовження життя, взаємної підтримки й розвитку.
Объяснение:
В данной работе исследовался жанр литературной сказки на примере произведений В.П.Крапивина. На основе литературоведческого анализа той части его творческого наследия, которое носит условный характер, мы, как нам представляется, ответили на вопрос о том, к какому жанру относятся данные произведения: к жанру литературной сказки или к жанру научно-фантастической литературы. Крапивинские произведения условного направления целесообразно называть литературными сказками, в которых используются элементы традиционной научно-фантастической литературы. Поскольку в целом литературная сказка Крапивина лежит в русле сказки народной, многое заимствуя у нее и при этом творчески переосмысливая.
ответ:как долго он ехал и что видел
Объяснение: