давніх-давен люди намагалися пояснити світ, природу та своє місце в навколишньому середовищі. Так виникли міфи, що є особливим мислення, утіленням колективної свідомості народу, відображенням уявлень і вірувань давніх людей. Міф у перекладі з грецької означає слово, чутка, звістка, розповідь. Від цього слова походить поняття міфологія — 1) сукупність міфів; 2) наука, завданням якої є вивчення міфів.
У багатьох народів можна знайти подібні міфи — про виникнення світу й людства, природні явища, богів і героїв. Це зумовлено тим, що давні люди в різних куточках Землі намагалися дати пояснення різним явищам природи та незбагненним подіям. Буття людини, природні стихії, рух планет і плин часу — усе це давало ґрунт для виникнення міфів. Вони були не тільки результатом людської фантазії, а й художнім (поетичним) переосмисленням історії, досвіду попередніх поколінь, реальних подій, що колись відбувалися.
За змістом міфи умовно поділяються на такі тематичні групи:
міфи про створення та будову світу;
міфи, які пояснюють виникнення якогось явища в природі чи в людському суспільстві;
міфи, у яких викладено вигадані історії про минувшину;
міфи, пов’язані з календарними обрядами, магічними дійствами відповідно до природного циклу;
міфи про богів, у яких утілено уявлення давніх людей про явища природи та людські якості;
міфи про подвиги героїв;
міфи про загибель цивілізації, кінець світу та ін.
Образи, що використовуються в міфах, називаються міфологічними. У них у конкретній формі втілено уявлення давніх людей про світ, природу, ідеали. Міфологічні образи є традиційними для певного народу. Разом із тим чимало міфологічних образів стали вічними для різних народів.
Сегодня солнце не так высоко. Вообще, оно -всегда рядом. НО - все-таки, высоко. если я вспоминаю о нем - подниму голову и оно всегда светит. Ведь это важно -знать, что у тебя есть солнце. Свое собственное. ты не можешь им командовать. НЕ можешь ему приказывать. ты можешь им наслаждаться. Оно молчит, конечно. Но оно - все понимает и чувствует. А может, солнце говорит на своем языке, которого никто не понимает. Но я понимаю - когда солнцу грустно - оно едва греет, или когда ему одиноко - тогда дождь. Почему-то люди, когда вырастают, забывают про солнце. Про его тепло, грусть и одиночество. А я не забуду. Потому что солнце - это навсегда тепло в твоем сердце, в твоей душе. Пока я смотрю на небо и вижу солнце - мы не одиноки, нам не грустно, и мы понимаем друг друга без слов. Наверное, это и есть дружба.
Здравствуй дорогой маленький принц.Я прочитал о твоих приключениях.Они очень увлекательные и интересные.Дорогой принц мне жаль что ты так мало погостил на нашей планете.Возвращайся мне так хочется с тобой познакомиться и подружиться.Сейчас у нас весна, солнечные дни. Я не знаю, бывает ли на твоей планете весна, но я тебя уверяю, что это очень хорошее время года. Хотя, мне всё равно приходиться сидеть дома, так как у нас карантин. Наверное, ты получаешь много-премного писем от мальчишек и девчонок. Я знаю: ты рад этому. Может быть, кто-то из написавших станет тебе настоящим другом. Ведь друзьями можно быть и на расстоянии. Важно только быть искренним и честным друг с другом. Благодаря тебе я еще больше начал(а) любить животных, ценить дружбу, задумываться о своих поступках и их влиянии на окружающих, начал(а) больше ценить свое детство и близких людей. Мое сердце грустило и радовалось вместе с тобой и твоими друзьями. Мне бы хотелось пожелать тебе, чтобы и роза, и лис всегда были рядом с тобой."
давніх-давен люди намагалися пояснити світ, природу та своє місце в навколишньому середовищі. Так виникли міфи, що є особливим мислення, утіленням колективної свідомості народу, відображенням уявлень і вірувань давніх людей. Міф у перекладі з грецької означає слово, чутка, звістка, розповідь. Від цього слова походить поняття міфологія — 1) сукупність міфів; 2) наука, завданням якої є вивчення міфів.
У багатьох народів можна знайти подібні міфи — про виникнення світу й людства, природні явища, богів і героїв. Це зумовлено тим, що давні люди в різних куточках Землі намагалися дати пояснення різним явищам природи та незбагненним подіям. Буття людини, природні стихії, рух планет і плин часу — усе це давало ґрунт для виникнення міфів. Вони були не тільки результатом людської фантазії, а й художнім (поетичним) переосмисленням історії, досвіду попередніх поколінь, реальних подій, що колись відбувалися.
За змістом міфи умовно поділяються на такі тематичні групи:
міфи про створення та будову світу;
міфи, які пояснюють виникнення якогось явища в природі чи в людському суспільстві;
міфи, у яких викладено вигадані історії про минувшину;
міфи, пов’язані з календарними обрядами, магічними дійствами відповідно до природного циклу;
міфи про богів, у яких утілено уявлення давніх людей про явища природи та людські якості;
міфи про подвиги героїв;
міфи про загибель цивілізації, кінець світу та ін.
Образи, що використовуються в міфах, називаються міфологічними. У них у конкретній формі втілено уявлення давніх людей про світ, природу, ідеали. Міфологічні образи є традиційними для певного народу. Разом із тим чимало міфологічних образів стали вічними для різних народів.