Народився 16 липня 1928 року в нью-йоркському Брукліні, виріс у містечку Мейплвуд, штат Нью-Джерсі. Після закінчення середньої школи переїхав до Каліфорнії, де працював розсильним, буфетником, садівником.
1946—1948 служив в армії США під час Корейської війни, де був редактором полкової газети.
Після армії повернувся до Нью-Йорка, де вступив до Нью-Йоркського університету, 1951 здобув ступінь бакалавра мистецтв. У наступні роки продавав свої оповідання всім науково-фантастичним журналам, таким чином було опубліковано кілька сотень його творів, причому більшість — у журналі «Galaxy».
1957 одружився з Зіве Вітней, і вони з дочкою Еліссою переїхали на острів Ібіца, який Шеклі описував як «недоторканий сучасною цивілізацією».
У квітні 2005 письменник відвідав Україну «Портал-2005». Проте в Києві фантастові стало зле. Письменник не зміг заплатити приватній клініці «Борис» за своє лікування та перебування, його борг зріс до 50 тисяч гривень (за тодішнім курсом — 10 тисяч дол.). Було зібрано достатньо коштів, щоб погасити борги. Коли Робертові Шеклі покращало, його доправили на батьківщину. Після повернення до США,йому стало гірше і 9 грудня 2005 в приватній лікарні в Поукіпсі (штат Нью-Йорк) він помер.
По форме стихотворение А.Т. Твардовского «Я убит подо Ржевом» (1945 - 1946) представляет собой диалог-нравственное завещание убитого в боях подо Ржевом солдата своим соотечественникам и единомышленникам – тем, кто остался сражаться с фашизмом. Основная идея этого завещания звучит в финальных строках произведения: «Я вам жить завещаю - Что я больше могу?» Но жить, заклинает герой, всегда помня о своей стране и о тех, кто погиб во имя нее. Стихотворение сюжетно: лирический герой рассказывает «собеседникам» свою личную историю: «Я убит подо Ржевом, В безымянном болоте…», которая перерастает в историю миллионов людей, историю целой страны. Понять это в том числе, и перечисление важнейших этапов войны, которые стали для всех русских людей вехами их личной жизни. Самое страшное для героя не то, что «во всем этом мире ….ни петлички, ни лычки с гимнастерки моей», не то, что «для меня - ни известий, ни сводок после этого дня». Больше всего солдат переживает о том, что не сможет больше воевать наступлению столь важной для всех победы. Его смерть, как и смерти миллионов убитых, как и жизнь тех, кто остался сражаться, может оправдать лишь одно – победа. А ее, по мнению героя, могут обеспечить живые. Так тема памяти в стихотворении начинает переплетаться с темой ответственности и нравственного долга живых перед своей страной и своим народом (характерная черта поэтики Твардовского). Передать трагедию героя, мысли автора художественные средства стихотворения. Поэт использует экспрессивную лексику («ни дна, ни покрышки», «точно в пропасть с обрыва») и синтаксис (обилие умолчаний, неполных предложений), что позволяет передать глубину переживаний лирического героя, силу его трагедии. Этому обилие восклицательных и вопросительных (риторических) предложений, обращения. Кроме того, в стихотворении много метафор («машины воздух рвут», «речка травы прядет» и пр.) и эпитетов («горький год», «фронт горел» и т.д.)
Народився 16 липня 1928 року в нью-йоркському Брукліні, виріс у містечку Мейплвуд, штат Нью-Джерсі. Після закінчення середньої школи переїхав до Каліфорнії, де працював розсильним, буфетником, садівником.
1946—1948 служив в армії США під час Корейської війни, де був редактором полкової газети.
Після армії повернувся до Нью-Йорка, де вступив до Нью-Йоркського університету, 1951 здобув ступінь бакалавра мистецтв. У наступні роки продавав свої оповідання всім науково-фантастичним журналам, таким чином було опубліковано кілька сотень його творів, причому більшість — у журналі «Galaxy».
1957 одружився з Зіве Вітней, і вони з дочкою Еліссою переїхали на острів Ібіца, який Шеклі описував як «недоторканий сучасною цивілізацією».
У квітні 2005 письменник відвідав Україну «Портал-2005». Проте в Києві фантастові стало зле. Письменник не зміг заплатити приватній клініці «Борис» за своє лікування та перебування, його борг зріс до 50 тисяч гривень (за тодішнім курсом — 10 тисяч дол.). Було зібрано достатньо коштів, щоб погасити борги. Коли Робертові Шеклі покращало, його доправили на батьківщину. Після повернення до США,йому стало гірше і 9 грудня 2005 в приватній лікарні в Поукіпсі (штат Нью-Йорк) він помер.
Объяснение: