Відповідь:Вірші шотландського поета Р. Бернса схожі на народні пісні. У них зображуються прості люди. Вони кохають і страждають, радіють і тужать, простою мовою розповідають про своє життя.
У вірші “Моє серце в верховині” поет зображує любов до рідного краю:
Будь здорова, верховина, любий рідний край.
Честі й слави Батьківщино, вольності розмай!
Сила
його почуття така, що де б не був поет, думкою він завжди лине на батьківщину. Всі його мрії про рідні гори. Любій верховині належать його серце і душа.
Хоч іду я на чужину, повернуся знов,
Моє серце в верховині і моя любов.
Р. Бернс любить не тільки чудові краєвиди своєї вітчизни, а й своїх співвітчизників. Вірш “Плач удови-верховинки” зворушливо розповідає про долю простої селянки. Вона була щаслива в рідній верховині з любим чоловіком.
На верховині я жила.
Гай-гай, зелений гай!
Яка щаслива я була,
Там був для мене рай.
Та щастя селянки скінчилося, коли її Дональд поліг у бою “проти
ворожих зграй”. І ось тепер вдова-верховинка ледве животіє.
Немає грошей і на хліб,
Хоч у труну лягай.
Р. Бернс усе своє життя сам змушений був тяжко працювати. Тому він щиро співчував усім знедоленим.
Великая Отечественная война подняла на защиту родной земли всех от мала до велика. Труженики тыла, работники госпиталей, партизаны и дети. С отчаянностью они рвались на фронт, встречали советские войска, освобождавшие города и села. Они, подобно взрослым, не ведали страха и устали, сражаясь за Победу. Их вклад незрим и велик одновременно. У Твардовского это безымянный мальчишка, сопровождавший танк к орудийному расчету врага. Его вела смелость и вера, вера в справедливость и силу Красной Армии, желание вернуть свой городок к мирной жизни. Я считаю, что из таких маленьких подвигов ковалась большая победа. Победа, за которую отдали или готовы были отдать жизнь миллионы людей.
Лучший ответ умоляю