М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
Vlad15218
Vlad15218
30.06.2021 06:35 •  Литература

очень надо через 10 минут сдавать. В честь битвы какого года названа поэма Полтава

👇
Ответ:
Omigoooos3
Omigoooos3
30.06.2021

Объяснение:

Полта́ва» — поэма А. С. Пушкина, написанная в 1828 году. Название поэмы указывает на Полтавскую битву, состоявшуюся 27 июня 1709 года.

4,6(18 оценок)
Ответ:
mrredis
mrredis
30.06.2021

«Полта́ва» — поэма А. С. Пушкина, написанная в 1828 году. Название поэмы указывает на Полтавскую битву, состоявшуюся 27 июня 1709 года.

4,7(59 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
homka16072006
homka16072006
30.06.2021
Розмірковуючи про свої твори, шолом-алейхем писав, що сприймає слово "роман" і як художній твір, і як історію кохання. у "пісні над піснями", як у жодному з інших творів письменника, передане це розуміння роману, адже це оповідь про чаклунство, таїну зародження кохання і про його втрату. роман шолом-алейхема нагадує поему про кохання, багату метафорами і символами. кожна глава схожа на строфу ліричного вірша. "юнацький роман" шолом-алейхема ліричний, сповнений світлого суму, посмішки, чарівності. перед нами — початок юного життя, коли найчарівніші мрії можуть здійснитися — і вже здійснюються у коханні шимека і бузі. але закони світу не збігаються із внутрішніми законами людини, і мрійник шимек виявляється надто слабким, щоб протистояти їм. батько шимека вважає, що син його зрадив заповіти давнини, але сам юнак розуміє, що трагедія його життя полягає у тому, що він не зміг втримати кохання, котре ще тільки зароджувалося, не звільнив свою царівну. твір шолом-алейхема має підзаголовок "юнацький роман", адже тема юнацтва, втілена у цьому романі, хвилювала письменника протягом усього його творчого шляху. у "пісні над піснями" шолом-алейхем простежує долю своїх головних героїв від їхніх дитячих чарівних ігор і казок, коли почуття кохання лише зароджується, до дорослого життя, прощання з дитинством. у фіналі шолом-алейхем називає свій твір "істинним, скорботним романом": кохання-чарівність — то лише останній сонячний промінь дитинства, порівняно з яким усе життя — призахідні сутінки. отже, твір шолом-алейхема — це роман про роман: ліричний роман про трагічний роман, про нездійсненне кохання. у дитинстві шимек і бузя були господарями свого світу: "наш дім — палац. я — принц. бузя — це наше небо, наш вітерець, наші пташки — усе наше, наше, наше! ". вони були з'єднані у ньому, як закохані соломон та суламіт у біблійній "пісні над піснями". але бузя уже в дитинстві зіткнулася із жорстокістю світу: батько її утонув, а мати покинула її. шимек відчуває ворожість світу, коли дитинство уже в минулому, а кохання втрачене: "наш двір уже не виноградник царя соломона, що в "пісні над піснями". колоди і вже не кедри і гора, що за синагогою, вже не гора куди подівся мій юний, свіжий, ясний і світлий світ, мій світ із "пісні над піснями"? ". навколишній світ втратив своє метафоричне, символічне звучання. оповідь ведеться від першої особи, і завдяки особливостям оповіді — зверненням до читача і повторам — читач стає слухачем, майже співбесідником автора. оповідач час від часу повертає нас до початку роману, який був для нього початком, джерелом і прекрасної мрії, і невтоленної печалі,— адже "початок, найпечальніший початок, кращий за найрадісніший кінець". символіка і поетична мова роблять роман схожим на ліричний вірш: серед казкових володінь шимека "великий луг, який тягнеться безкінечно, зеленим килимом укритий, жовтими ромашками вкритий, червоними квіточками уквітчаний". роман пройнятий не лише символікою біблійної "пісні над піснями", але й фольклорними, авторськими символами: це образи казок із "тисячі й однієї ночі", які шимек розповідає бузі (історії про царівну, країну карликів, політ над хмарами), вогники святкових свічок і пасхальні молитви, символи західного сонця, чарівної гірки. образ сонця, як і біблійний образ суламіти, пов'язаний із героїнею роману: "хмаринка майнула по її прекрасному личку. і мені здається, ніби сонце раптово перестала плакати, і вже ожило. сонце сяяло, як і раніше". образ бузі, як сонце, освітлює життя ліричного героя, шимека, але дівчина, ніби сонце, йде за горизонти: в останній частині роману шимек залишається сам і може лише згадувати про свою ніжну суламіт. мрія про ідеальне кохання залишається нереалізованою, але у фіналі оповідач знову повертається до початку свого роману і свого життя — адже "початок, найпечальніше начало, краще за найрадісніший кінець". які радощі і печалі не принесе подальша доля герою роману, його чарівна дитяча казка залишиться в його пам'яті. ліричний роман шолом-алейхема — один із найпоєтичніших творів єврейської літератури. "пісня над піснями" написана прозою, але мова й образи уподібнюють твір до прекрасної пісні про кохання.
4,5(12 оценок)
Ответ:
L1O2N3D4O5N
L1O2N3D4O5N
30.06.2021

1. Какой образ жизни вёл Владимир Дубровский в Петербурге? Почему «он позволял себе роскошные прихоти»?

Владимир Дубровский вёл в Петербурге жизнь, какая, по его воззрению, был благопристойна гвардейскому офицеру. Отец посылал ему средства, для себя не оставляя практически ничего, и Дубровский, расточительный и честолюбивый юноша, «позволял для себя шикарные прихоти, играл в карты и заходил в долги, не заботясь о будущем». Он возлагал надежды на отца и на то, что сумеет отыскать для себя богатую жену.

2. Как воспринял он известие о болезни отца? Какие черты его характера проявились при этом?

Весть о заболевания отца Дубровский воспринял «с необычным волнением». Его ужасало положение отца, и он «упрекал себя в преступном небрежении». В нраве Дубровского проявились любовь к собственной семье и готовность придти на папе.

3. Что можно сказать об отношении дворовых и крестьян к Дубровскому и Троекурову?

Дворовые и крестьяни не обожали и страшились Троекурова. Кучер Антон гласил Дубровскому, что у Троекурова «часом и своим плохо приходится, а достанутся чужие, так он с их не только лишь шкуру, ну и мясо-то отдерёт».

Дубровский — человек, который имеет чувство собственного достоинства, и таковой человек не станет унижать достоинства другого. Дубровский был справедлив к своим крепостным, и они не желали другого барина.

Вот глава 3

4,7(60 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Литература
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ