М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
ammaa09
ammaa09
17.06.2020 17:46 •  Литература

Як леді Ровена виявила свої почуття під час гостювання у домі Седріка норманів ма під час турніру?

👇
Ответ:
1Али
1Али
17.06.2020

Объяснение:

алалвлвдыдыдвд

4,6(52 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
мик150
мик150
17.06.2020
Быль сия относится ко времени, когда рассказчик был ещё дитятею. Отец с одним из сыновей уехал в Крым продавать табак, оставив дома жену, трёх ещё сыновей да деда стеречь баштан — дело прибыльное, проезжих много, а всего лучше — чумаки, что рассказывали диковинные истории. Как-то к вечеру приходит несколько возов с чумаками, да все старинными дедовыми знакомцами. Перецеловались, закурили, пошёл разговор, а там и угощение. Потребовал дед, чтоб внуки плясали, гостей потешили, да недолго терпел, сам пошёл. Плясал дед славно, такие кренделя выделывал, что диво, покуда не дошёл до одного, места близ грядки с огурцами. Здесь ноги его стали. Пробовал сызнова — то же. УЖ и бранился, и снова начинал — без толку. Сзади кто-то засмеялся. Огляделся дед, а места не узнает: и баштан, и чумаки — все пропало, вокруг одно гладкое поле. Все ж понял, где он, за поповым огородом, за гумном волостного писаря. «Вот куда затащила нечистая сила!» Стал выбираться, месяца нет, нашёл в темноте дорожку. На могилке поблизости вспыхнул огонёк, и другой чуть поодаль. «Клад!» — решил дед и навалил для приметы изрядную ветку, поскольку заступа при себе не имел. Поздно вернулся он на баштан, чумаков не было, дети спали.

На следующий вечер, захватив заступ и лопату, направился он к попову огороду. Вот по всем приметам вышел в поле на давешнее место: и голубятня торчит, а гумна не видно. Пошёл ближе к гумну — пропала голубятня. А тут припустил дождик, и дед, так и не нашед места, прибежал с бранью обратно. Назавтра ввечеру пошёл он с заступом прокопать новую грядку, да, минуя проклятое место, где ему не танцевалось, в сердцах ударил заступом, — и оказался в том самом поле. Все узнал он: и гумно, и голубятню, и могилку с наваленной веткой. На могиле лежал камень. Обкопав, дед отвалил его и хотел было понюхать табачку, как кто-то чихнул у него над головою. Осмотрелся — нет никого. Принялся дед копать и нашёл котёл. «А, голубчик, вот где ты!» — воскликнул дед. То же сказал и птичий нос, и баранья голова с верхушки дерева, и медведь. «Да тут страшно слово сказать», — пробормотал дед, а вслед за ним и птичий нос, и баранья голова, и медведь. Дед хочет бежать — под ногами круча без дна, над головой гора нависла. Дед бросил котёл, и все стало по-прежнему. Решив, что нечистая сила только пугает, он схватил котёл и кинулся бежать.

Об эту пору на баштане и дети, и пришедшая мать недоумевали, куда подевался дед. Отужинав, пошла мать вылить горячие а навстречу ей бочка ползёт: видно, кто-то из детей, шаля, толкает ее сзади. Мать плеснула в неё Оказалось, что это дед. Открыли дедов котёл, а в нем сор, дрязг и «стыдно сказать, что такое». С той поры заклялся дед верить черту, проклятое место загородил плетнём, а когда наняли поле под баштан соседние козаки, на заколдованном месте вечно всходило что-нибудь «чёрт знает что такое!».
4,5(37 оценок)
Ответ:

Тема. Елементи фольклору. Особливості поетичної мови.

Мета: поглибити знайомство учнів з твором; визначити елементи фольклору та особливості поетичної мови; розвивати навички виразного читання, логічного мислення, зв′язного мовлення; привити любов до поетичного слова.

Обладнання: тексти твору.

 

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань.

1. Тема твору «Пісня про Роланда»

( Зображення боротьби франків проти іноземців та іновірців за батьківщину та християнську віру).

2. Ідея епосу.

( Оспівування боротьби французів з арабськими завойовниками, вірності королю й вітчизні, засудження зради батьківщини. Патріотичний пафос нерозривно пов′язаний з мотивом національно-релігійної боротьби проти мусульман і особливою місією в цій боротьбі Франції).

ІІ. Оголошення теми і мети уроку.

ІІІ. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу.

Представлення учнями результатів дослідницької роботи.

Побудову системи образів визначили особливості конфлікту. В її основі лежить принцип контрасту: служба чи протистояння або зрада Карлу визначає і місце персонажа в системі образів.

Карл і всі, хто виступає з ним,— хоробрі, порядні, керуються почуттями честі та патріотизму. Усі, хто протистоїть їм,— зрадливі, підступні, віроломні й жорстокі.

3. Риси епічного твору відчутні в усіх строфах «Пісні про Роланда».

Захисники Франції ідеалізуються. Є приклади гіперболізації сили й

доблесті героїв:

Хто бачив би Роланда й Олів’єра,

Як тяли і сікли вони мечами,

Як списом теж вдаряв архієпископ!

Число погибших нині добре звісне,

Воно у давніх хроніках стоїть,

В історії: звиш тисячів чотири.

(Переклад В. Щурата)

У «Пісні про Роланда» є багато описів кривавих батальних сцен із

натуралістичними подробицями:

Кипить завзятий вікопомний бій.

І мчить Роланд, загін боронить свій.

Списом він б’є зухвалих ворогів,

Змінив в бою п’ятнадцять держаків.

Та ось він гострий Дюрандаль підвів,

Яким Шернуля зарубать хотів,—

Пробив шолом з камінням дорогим,

Зітнув півчерепа мечем ясним,

І вже кольчугу розтинає він,

Проймає враже тіло до колін,

Золочене сідло навпіл розсік,

Пробивши наскрізь огиреві бік.

Роланд суглоби рве, й руба кістки,

І валить маврів помахом руки.

 

(Переклад М. Терещенка)

Для твору характерною є бурхлива реакція природи на все, що

відбувається з людьми, тобто використовується принцип

паралелізму. В критичний момент, коли військо Роланда потерпало

від навали маврів, у природі виявляється найвищий розпач: серед

дня стало темно, як уночі:

Гримлять громи, бушують буруни,

Невпинний град і ливний дощ без краю,

І часті блискавки все небо крають,

І вся навкруг здригається земля...

І люди всі вжахнулися з того,

І всі кричать: «Це судний день настав!»

Ніхто не знає, з чого ураган:

Природа тужить, що помре Роланд.

{Переклад М. Терещенка)

У творі є «віщі» сни, плачі (Роланд оплакує загибель Олівера,

Турпіна, а потім Карл тужить над тілами Роланда і франків), фантастичні елементи (Карл просить Бога продовжити день, щоб він міг помститися за Роланда), постійні епітети (Франція «люба», «прекрасна», Карл «сивобородий», Роланд «хоробрий», Ганелон «підступний»).

«Пісня про Роланда» написана десятискладним віршем зі збереженням асонансів. Для епічних творів середньовічної Франції такий віршовий розмір є досить характерним. Твір поділяється на строфи нерівного розміру, що мають назву тірад. Таких тірад в оригіналі налічується 291. Кожна з них закінчується словом «Аой!». Можливо, це своєрідний приспів.

Робота з текстом (в зошитах).

І варіант

Знайдіть і запишіть епітети й порівняння, які найчастіше використовуються для характеристики Роланда.

( Хоробрий, безстрашний, могутній, прекрасний, грізний; перед боєм «став гордим, як лев чи леопард»).

ІІ варіант

За до тексту створити словесний портрет Карла Великого.

( Славний чоловік з гордою поставою. Сиве волосся, більша, ніж сніг борода, величний і прекрасний. Цей портрет , ознака, не відповідає дійсності, адже 778 році Карлові було лише 38 років. Таке зображення Карла є характерним для епічних поем).

ІV. Закріплення вивченого матеріалу. Вправа «Мікрофон».

В чому полягає виховне значення французького героїчного епосу «Пісня про Роланда»?

V. Домашнє завдання .

Підготуватись до уроку – диспуту.

4,7(74 оценок)
Новые ответы от MOGZ: Литература
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ