Герої творів Джека Лондона схожі на нього — порядні, сильні та мужні. Саме таким є головний герой оповідання "Жага до життя". Разом з другом він повертається додому після вдалих пошуків золота. Проте доля та сувора північна природа випробовують товаришів на міцність. Один із них, Білл, не витримує цього. Він забирає свою частку золота, залишає приятеля в біді та йде геть. Нелегко доводиться головному герою. Перемагаючи біль у вивихнутій нозі, він іде далі, долає голод і холод, виходить переможцем у поєдинку з вовком. Величезна любов до життя, бажання жити керує ним. Ім'я героя невідоме. Проте це справжня людина, мужня й відважна. А ще — порядна. Дорогою головний герой натрапив на останки Білла. Почуття власної гідності не дозволяє йому взяти золото загиблого. Це оповідання змушує читачів замислитись над сенсом людського життя, над поняттями "дружба", "товариськість", "зрада".
Я вважаю, що сенс життя полягає в тому, щоб прожити свій вік гідно, допомагати іншим у тяжку хвилину. Людина не повинна вчиняти нічого, за що потім їй було б соромно.
Анализ стихотворения Байрона «Ты кончил жизни путь герой»
В этом произведении Байрон героя, который самоотверженно сражался и погиб за свободу своего народа. Но смерть тела не стала смертью духа, и автор утверждает: Теперь твоя начнется слава, И в песнях родины святой Жить будет образ величавый… Пафос произведения подчеркивают восклицания, полные эмоционального напряжения, а также эпитеты, характерные для патриотической лирики: «родина святая» , «образ величавый» , «отвага мощная », « доблестный герой ». Автор подчеркивает, что смерть героя стала началом его настоящей славы. Ведь теперь имя его присоединилось к именам тех героев, которых в песнях и о которых слагают легенды:
Пока свободен твой народ,
Он позабыть тебя не в силах… …
Отвагу мощную вдохнуть
Твой подвиг должен в нашу грудь.
За этими словами слышим мы дыхание миллионов тех, чьими руками было подхвачено знамя борьбы после смерти героя. Теперь подвиг его будет веками, а сам он обретет бессмертие:
Ты пал! Но кровь твоя течет.
Не по земле, а в наших жилах…
В стихотворении полностью отсутствует мотив печали и пессимизма. Автор говорит нам, что «слез не будет на очах: плач оскорбил бы славный прах» . Герой погиб, но в его смерти мы чувствуем торжество свободы и справедливости, ликование бессмертного духа. Смерть во имя идеалов и родины - не поражение, не гибель, а победа и возрождение. Великий мастер гражданской лирики, Джордж Байрон не переставал воспевать в своих произведениях героизм людей, смело смотревших в глаза смерти и сражавшихся за победу свободы.
Объяснение:
Объяснение:
Щось таке. Надіюсь, до