У літературу приходять по-різному. Автор пригодницьких та історичних творів Володимир Кирилович Малик увійшов до неї за якихось півгодини. Сталося це так.
Одного сонячного червневого дня 1956 року в редакцію видавництва “Молодь” зайшов стрункий чоловік і запропонував письменникові Б. Чайковському прочитати свою поему-казку “Журавлі-журавли-ки”. Ознайомившись з нею, Б. Чайковський з деяким сумнівом у душі дав згоду на друк цього твору. Але не помилився.
Уже не одне десятиліття твори Володимира Кириловича читають діти, молодь
Объяснение:
вот так как-то
Якось раз тутешній чоловік передбачив, що Ассоль зустріне й покохає справжнього принца. Він прибуде до неї на судні з пурпуровими вітрилами. Дівчинка була в захваті від напророченого. З самого дитинства тільки про це вона й мріяла.
За такі бурхливі фантазії над нею всі насміхалися, а ще називали божевільною. Про цю мрію Ассоль знали всі навколо, тож і Артур дізнався. Одного разу він зустрів Ассоль, коли вона спала на лісовій галявині. Артур залишив їй обручку на честь їхньої майбутньої зустрічі. Тоді Ассоль було лише п’ятнадцять років, але хлопець побачив в ній справжню жінку, яка стане коханням всього його життя. Щоб здійснити мрію дівчини, він прикрасив свій корабель пурпуровими вітрилами, не пошкодувавши ані сил, ані грошей.
У своїй повісті автор підкреслює, що навіть найзаповітніші бажання можуть стати реальністю. Потрібно тільки не боятися мріяти. А ще треба сподіватися, що десь у світі є людина, яка здатна здійснити всі твої мрії.
Отже, казка-феєрія «Пурпурові вітрила» — це яскравий твір про справжнє кохання, яке здатне подолати будь-які труднощі. А ще про чарівну силу мрії, що збулася.