После холодной зимы, наконец, наступает долгожданное потепление. В ясный весенний день совсем не хочется сидеть в помещение. Хочется выйти на улицу и просто гулять, дышать свежим воздухом, греться под ласковым солнышком, слушать пение птиц, наблюдать пробуждение природы. Весенний день наполняет воздух ароматами мокрой земли, молодой зелени, первых цветов.
Весна возобладала в мире. Под лучами теплого солнца быстро тает снег, лишь кое-где в тени еще сохранились небольшие ледяные островки. Весело стучит по подоконниками весенняя капель. Быстро подсыхают лужи на асфальте, а земля укрывается зеленым ковром свежей травы. День стал длиннее, теплее, более солнечным. Веет южный ветер и гонит по небу белокрылые тучи, и тогда их большие тени быстро бегут по земле. Отовсюду слышится пение и суматоха птиц, которые взялись за строительство своих жилищ высоко на деревьях или под крышами крыш.
С каждой минутой мир вокруг изменяется на глазах, согретая солнцем природа оживает и расцветает. Тепло весеннего дня разбудило плодородные силы земли. То здесь, то там в траве зажигаются огоньки ранних весенних цветов - подснежников, фиалок, кульбабок. Набряклые почки на деревьях и кустах готовы превратиться в молодые листья. Тяжело верить. Что еще совсем недавно земля спала под толстым одеялом из снега.
Лучший ответ !
Сергій Стеценко - головний герой та оповідач у повісті «Митькозавр з Юрківки або химера лісового озера» Я. Стельмаха. Це темноволосий та «опецькуватий» хлопчик. Сергій закінчив п’ятий клас, дружить з однокласником Митьком. Він добрий та веселий хлопець, любить пригоди та таємниці.
Потрапивши до села Сергій розділяє захоплення свого друга свіжим повітрям, дивовижними краєвидами та майже повною відсутністю контролю зі сторони батьків. «Кликало нас до себе привільне і незалежне життя». Сергій розсудливий та трохи іронічний. Він часто жартує над вигадками свого друга. «Несерйозна ти людина,» - каже про нього Митько. Хлопець розділяє мрії друга про надзвичайне наукове відкриття та світову славу. «Ото переполох зчиниться! Всі повмирають од заздрощів. Це не якісь там метелики…»
Саме Сергійко запропонував назвати невідому тварину Митькозавром на честь друга. Він - допитливий і може перебороти свій страх задля розгадки таємниці. Під час нічної варти Сергій випадково заснув, а потім карав себе через слабкість :«Мене пік сором: ну як, як я, нещасний, міг заснути! Підвів товариша, втратив його довір’я. Горе мені!»
Объяснение: