Джулія Новеллі – італійка; скориставшись вибухом, як і Іван, вона втікає з табору.
В юності вона жила в багатій родині, отримала гарну освіту, її батько був комерсантом, директором фірми, хотів її одружити з синьйором Дзангаріні. Та Джулія втекла з коханим хлопцем Маріо Наполіо, який загинув. Вона мала атифашистські погляди, потрапила в концтабір.
Незважаючи на винятково складні обставини, у які потрапила дівчина — полон,— не втратила життєвого оптимізму, завзята, смілива, одчайдушна.
Письменник з любов’ю змальовує Джулію, підкреслюючи її красу, тендітність, витонченість: у неї чорні виразні очі, густе волосся, гнучка і струнка фігура, дзвінкий сміх. Завдяки образу Джулії Новеллі автор спонукає свого героя пройти перевірку коханням.
Джулія щиро вірить у комуністичні ідеї та заперечує саму думку, що в Радянському Союзі може бути жорстокий тоталітарний режим. Дівчина обурилась на Івана та навіть назвала його «власовцем», тобто зрадником.
Коли їх преслідували, Джулія заспівала «Катюшу». Ця пісня, що стала уособленням визвольної боротьби під час Другої світової війни. Дівчина демонструє, що не боїться та зневажає ворога.
Проходят дети её в средней школе, но на самом деле она для взрослых. Читать, конечно, детям легко, но в силу возраста они воспринимают все буквально, хотя на самом деле там заключен большой скрытый смысл, который и многим взрослым тяжело понять.
"У людей уже не хватает времени что-либо узнавать. Они покупают вещи готовыми в магазинах. Но ведь нет таких магазинов, где торговали бы друзьями, и потому люди больше не имеют друзей."
"Люди забираются в скорые поезда, но они уже сами не понимают, чего ищут. Поэтому они не знают покоя и бросаются то в одну сторону, то в другую… И все напрасно…"
"Взрослые очень любят цифры. Когда рассказываешь им, что у тебя появился новый друг, они никогда не спросят о самом главном. Никогда они не скажут: «А какой у него голос? В какие игры он любит играть? Ловит ли он бабочек?» Они спрашивают: «Сколько ему лет? Сколько у него братьев? Сколько он весит? Сколько зарабатывает его отец?» И после этого воображают, что узнали человека."
"Это очень печально, когда забывают друзей. Не у всякого был друг. И я боюсь стать таким, как взрослые, которым ничто не интересно, кроме цифр."
Император Александр II родился в 1881 году, он был сыном Николая I. Его воспитателем был русский поэт Жуковский. В 1861 году царь отменил крепостное право в России. Он также провел много реформ в России, участвовал в в Русско-Турецкой войне 1877-1878 годов. В 1881 году Александр II был убит народовольцами, в Санкт-Петербурге на месте убийства императора воздвигнут храм на крови.Николай II - последний император Российской империи. Родился в 1868 году. В период его правления произошло много событий в мире и в России: Русско-японская война 1904—1905 гг.; Кровавое воскресенье; Революция 1905—1907 гг. в России; Первая мировая война; Февральская революция 1917 г. Николай II отрёкся от престола в ходе Февральской революции 1917 года и был расстрелян вместе со своей семьёй.
Объяснение:
Джулія Новеллі – італійка; скориставшись вибухом, як і Іван, вона втікає з табору.
В юності вона жила в багатій родині, отримала гарну освіту, її батько був комерсантом, директором фірми, хотів її одружити з синьйором Дзангаріні. Та Джулія втекла з коханим хлопцем Маріо Наполіо, який загинув. Вона мала атифашистські погляди, потрапила в концтабір.
Незважаючи на винятково складні обставини, у які потрапила дівчина — полон,— не втратила життєвого оптимізму, завзята, смілива, одчайдушна.
Письменник з любов’ю змальовує Джулію, підкреслюючи її красу, тендітність, витонченість: у неї чорні виразні очі, густе волосся, гнучка і струнка фігура, дзвінкий сміх. Завдяки образу Джулії Новеллі автор спонукає свого героя пройти перевірку коханням.
Джулія щиро вірить у комуністичні ідеї та заперечує саму думку, що в Радянському Союзі може бути жорстокий тоталітарний режим. Дівчина обурилась на Івана та навіть назвала його «власовцем», тобто зрадником.
Коли їх преслідували, Джулія заспівала «Катюшу». Ця пісня, що стала уособленням визвольної боротьби під час Другої світової війни. Дівчина демонструє, що не боїться та зневажає ворога.