Містична складова роману дуже своєрідно і неповторно підводить будь-якого читає до думки про те, наскільки шкода і безглуздо існування людини без любові. Той з персонажів, хто в романі Булгакова вважається самим всесильним ( “Я – частина тієї сили, що вічно хоче зла і вічно чинить благо”) захоплюється почуттями героїв, а особливо відданістю Маргарити своєму коханому. Саме він вимовляє найважливішу думку роману: “Ну що ж, той, хто любить, повинен розділяти долю того, кого він любить…”.
Маргарита погоджується на угоду із самим Дияволом, щоб дізнатися про долю улюбленого, побачити його…
Вона захищає його дітище, доглядає за письменником, як за дитиною, кидається “в бій”, коли хтось ображає ранимого генія. Її існування тримається на наявності Майстра. Він – сенс життя цієї чарівної жінки. У романі розкривається і друга прихована натура кожної закоханої жінки: “Була на світі одна тьотя. І у неї не було дітей і щастя взагалі теж не було. І ось вона спершу довго плакала, а потім стала зла “. Так сатирично і сумно описує Булгаков жінку без любові – вона перетворюється в відьму…
На мою думку це кохання було справжнім. Вони як всі люди здатні кохати один одного. Такого кохання, як у них я не бачила ніколи.
Книги и телевизоры, как много в этих словах одинаковых значений: мы получаем научные знания, погружаемся в мир фильмов (рассказов и стихов), узнаем что-то новое, но по моему мнению есть много отличий. В книгах мы читаем и сами придумываем образ персонажей, представляем их, а в телевизоре мы уже видим чье-то воображение, я не сомневаюсь что многие знают Золушку, некоторые люди представляют её с коричневыми волосами, с русыми ,белыми и вот - вышел фильм, а она с оранжевыми волосами! в телевизоре мы можем смотреть не только то что захотим, а в книге, мы сможем прочитать то, что захотим.
План к рассказу " Меня зовут Кожа́ " Бердибек Сокпакбаев
1)Знакомство с главным героем,Кара́ Кожа́ Кадыров. 2)Трехколесная рухлядь,Каратай и Жанар. 3)Путёвка в лагерь,ябеда Жантас и учительница. 4)Чужой конь и советы бабушки. 5)Встреча с Жантар,игра в шашки. 6)Мысли перед сном. 7)Султан,поездка на лошади,завтрак в горах. 8)Месяц в ауле коневодов. Состязание бойцов,победа и позор. 9)Хитрый Султан,недовольство матери,стихи для Жанар. 10)Портрет в газете,рыжий телок. 11)1-е сентября,апай Майканова. 12)Рыбалка и соглашение с Султаном. 13)Прогул уроков,обещание. 14)Директор школы и разговор с мамой. 15)Клятва маме. 16)Педсовет,поручительство класса. 17)Совет класса и последний шанс. 18)Письмо и разговор с Жантар. 19)Обещание-стать примерным пионером,разговор с самим собой.
Містична складова роману дуже своєрідно і неповторно підводить будь-якого читає до думки про те, наскільки шкода і безглуздо існування людини без любові. Той з персонажів, хто в романі Булгакова вважається самим всесильним ( “Я – частина тієї сили, що вічно хоче зла і вічно чинить благо”) захоплюється почуттями героїв, а особливо відданістю Маргарити своєму коханому. Саме він вимовляє найважливішу думку роману: “Ну що ж, той, хто любить, повинен розділяти долю того, кого він любить…”.
Маргарита погоджується на угоду із самим Дияволом, щоб дізнатися про долю улюбленого, побачити його…
Вона захищає його дітище, доглядає за письменником, як за дитиною, кидається “в бій”, коли хтось ображає ранимого генія. Її існування тримається на наявності Майстра. Він – сенс життя цієї чарівної жінки. У романі розкривається і друга прихована натура кожної закоханої жінки: “Була на світі одна тьотя. І у неї не було дітей і щастя взагалі теж не було. І ось вона спершу довго плакала, а потім стала зла “. Так сатирично і сумно описує Булгаков жінку без любові – вона перетворюється в відьму…
На мою думку це кохання було справжнім. Вони як всі люди здатні кохати один одного. Такого кохання, як у них я не бачила ніколи.